Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Бибик С. П., Сюта Г. М.
Ділові документи та правові папери
Сторінка (загалом з 2 до 496):
Попередня
|
|
Наступна |
5. Управління. 6. Створення та використання пайового фонду. 7. Членство. Права й обов'язки. 8. Звіт, звітність і контроль. 9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність. 10. Реорганізація та ліквідація. 11. Внесення змін та доповнень до Статуту. | Київ—2004 | Для чіткості викладу та зручності читання текст статуту розбивають на статті (пункти), що групують у розділи (позначають римськими цифрами). ІНСТРУКЦІЯ Інструкція — правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб. Групи: 1. Посадова. 2. З техніки безпеки. 3. З експлуатації різного обладнання та ін. Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їх наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути відмітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці. Реквізити: назва виду документа (інструкція); гриф затвердження; заголовок (сюди іноді входить назва документа); дата; індекс; місце видання; текст; підпис; види погодження. Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями типу «повинен», «слід», «необхідно», «не дозволено». Текст документа має бути стислий, точний, зрозумілий, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше — у безособовій формі. 20
|
|
|