ЗАБЕМБАТИ
112
ЗАБІГАЙЛІВКА
зі по вулиці він пересувається забімба-
ною постапоплексичною ходою (Ю. Ан-
друхович, Московіада).
2. Дієпр. пас. мин. до ЗАБЕМБАТИ. Це
[ходити до легальних психоаналітиків]
робити люблять забембані життям
бізнесмени, різного роду митці та інші
інтелігенти (ПІК, 2001, № 25).
ЗАБЕМБАТИ, -аю, аєш, док., (кого);
мол. Набриднути комусь, втомити
когось. Блін, дістали! Вкрай забембали!
тонке тіло чухається від обурення
(ПІК, 2002, № 25-26).
ЗАБЁМБАТИСЯ, -аюся, -аєшся; док.;
мол. Утомитися.- Я воює забембався
тут із охоронцем про газову зброю
перетирати <...> (ШК, 2002, № 31).
ЗАБИТИ, -б'ю, -б'єш, док. 1. крим.
Зайняти чергу або місце де-небудь. БСРЖ,
188; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 324.
2. на що, на кого; мол. Порвати з кимсь,
відмовитись від чогось; збайдужіти до
чогось, когось. Абсолютно не
цікавиться літературою за
університетською програмою. Короче, забив на
науку конкретно (Синопсис станіславсь-
кий необов'язковий); <...> лукаві діти в
цю лиху годину <...> забили на
духовність і борню <...> (С. Жадан, Балади
про війну і відбудову); Про гірників
знову забули і вони «забили» на свої
забої (УМ, 16.02. 1999); Я не знаю, то
маю туги від всіх від вас, Бо ті, шо
мають всьо, то вже забили на нас (із
пісні гурту «Скрябін»). БСРЖ, 188; ПСУМС,
25. ¦ Болт забити (покласти) на кого,
на що. 1) Поставитись до чогось
байдуже. <...> і робіть собі ЩО ХОЧЕТЕ, бо
я болт забив на сновидіння ... (Л.
Дереш, Культ). 2) Рішуче покінчити з
чимсь, перестати займатись чимось.
Друзі запевняли Славка, що це - вірняк
і підбивали «забити болт на ІТР» та
державну службу. Щоб, нарешті,
працювати на себе. Руками, біля землі, на
повітрі (В. Діброва, Збіговиська).
ЗАБЙЧЕНИЙ, -а, -є; мол.; презирл. У
якому мешкають, перебувають і т. ін.
сільські жителі. Це пояснюється його
нігілістичним вихованням: його мама
була психіатром в районній лікарні
одного рогульського забиченого міста,
яке швидше нагадує село з 9
поверховими будинками (Синопсис станіславсь-
кий необов'язковий).
¦ Див. БИК2.
ЗАБИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док., що;
мол. Затушити і зберегти недокурену
цигарку. Семен, який саме допалив
рідкісно смердючу цигарку <...>, забичку-
вав її і спокійно, як завжди, сказав <...>
(С. Пиркало, Зелена Маргарита); <...>
забичкувавши послиненим пальцем
сигарету, художник подумав, що
найлютішим ворогом є перша дружина <...>
(Є. Пашковський, Безодня). * Образно.
Цокіт ложечок гармонує із
шелестінням паперів, / із балаканиною всіх і
неувагою кожного. У такому вавілоні - /
розмову про щастя розтопчуть / Заби-
чкують. (П. Коробчук, Загальний
вагон). БСРЖ, 190.
¦ Див. БИЧОК.
ЗАБІГАЙЛІВКА, -и, ж.; жрм, мол.,
крим.; зневажл. Невелике кафе, бар,
буфет, пивна без особливих
зручностей. На площі, де туляться одне біля
одного дрібні забігайлівки, кіоски, ма- |