_ 16 української мови халява, забивати баки, у російському жарґоновживанні й відповідно в лексикографічній продукції фігурують українізми гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файний, файка тощо, український синтаксис легко прочитується в жаргонізмах до лампочки - «все равно», до хауза - «домой» та інших Наявність анормативів у словнику легітимізується усним характером жаргонної комунікації Цей фактор зумовлює також наявність фонетичних варі- янтів того самого слова в одній статті Засвідчені в реальному слововжитку та віддзеркалені у словнику фонетичні варіянти жаргонізму показують високу варіябельність цього лексичного шару у спонтанному розмовному мовленні, писемних дискурсах, орієнтованих на стилізацію усно-розмовної стихії Російський жарґонолог Лєонід Скворцов слушно зазначив необхідність враховувати варіянтність «усних» за своєю природою слів «Правопис жаргонних і просторічних слів, які традиційно не кодифікуються ортографіч- но, повинен спиратися на вивчення їхнього походження та умов реального вживання в сучасній мові При цьому фактори історичного (етимологічного) характеру у низці випадків виявляються підпорядкованими факторам уживаносте в мові, коли закріплена за словом вимова вимагає написання, що відрізняється від початкової форми слова»5 Тільки не треба плутати варіябельність зі звичайнісіньким незнанням того, як слід писати жаргонізм і яка його семантика, що часто бачимо на сторінках періодики й у художніх текстах Помиляється той, хто думає, нібито українська мова здатна тільки копіювати російське жаргонне багатство Якщо говорити про генетичні першо- витоки украшськости жаргону, слід насамперед згадати про арго, які побутували в Україні у 19 столітті арго українських лірників, ремісників, лаборів, жебраків, бурсацько-семшарське арго та ш Відсилка в етимологічних коментарях пропонованого словника «слово вживалось в укр арго 19 ст» стосується насамперед арго лірників і ремісників 6 Для бурсацько-семінарського 5 Л Скворцов «Орфография просторечных и жаргонных слов» Нерешенные вопросы русского правописания - Москва Наука, 1974, с 151 6 За такими джерелами В Боржковский «Лирники» Киевская старина, 1889, т XXVI, № 9, с 653 708, Лірники Студия Кирила Студинського - Львів, 1894, Й Дзендзелівський «Арго волинських лірників» Українське і слов янське мовознавство - Ужгород, 1996 с 311-348, Й Дзендзелівський «Арго нововижвівських кожухарів на Волині»-Там само, с 245-285, В В Иванов «Невли» Статистический листок Харьков 1883, № 10, с 153-156 та ш
|