Козачок, Козачйнський), зберігаючи й на сьогодні пам'ять про невідомого предка-козака. Прізвища, утворені від назви професії, легко передавалися нащадкам і ставали спадковими, бо ж і сама професія дуже часто переходила з покоління в покоління. Розгляд прізвищ, утворених від назв заняття, професій, різних посад, а також прізвищ, які вказували на класове розшарування суспільства, особливо цікавий у плані історії культури. Вище згадувалось, що українські прізвища, особливо селянські, у своїй масі формувалися приблизно з XVII ст. і закріпились у документах тільки наприкінці XVIII ст. Отже, можна твердити, що наявні сьогодні прізвища, утворені в зв'язку з трудовою діяльністю та класовою належністю, досить правдиво відображають картину українського суспільства другої половини XVIIІ ст. Наші прізвища в своїй сукупності дають можливість уявити життя України цього періоду в таких аспектах: 1. Адміністрація країни (Воєвода, Староста, Комісар, Писар, Возний, Присяжний, Десятник тощо. Від кожного з цих і подібних прізвищ утворилося також по кілька похідних: Писаренко, Солтисюк, Возняк та \\\.); 2. Класове розшарування суспільства (Багач, Багатій, Дідич, Кармазин, Кріпак, Шляхта, Мостіпан, Панич, Боярський, Голота, Убогий, Мужик, Підданюк, Халупник ...); 3. Військо: а) давні козацькі війська (Гетьман, Козак, Гарматій, Пушкар, Компанієць, Сердюк, Сотник, Хорунжий ...); б) служба в російській та австрійській арміях (Солдат, Жовнір, Рекоут, Гренадйр, Гусар, Драгун, Улан, Райтер, Шельвах та ін.); 4. Економічне життя країни: а) промисловість (Пивовар, Рудник, Гутник, Ткач, Мельник, Винник, Шаповал, Килимник, Цегельник та ін.); б) ремесло (Бондар, Гоичару Коваль, Колісник, Кравець, Кушнір, Котляр, Лимар, Муляр, Пекар, Поворбз- ник, Скринник, Слюсар, Тесля та ін.); в) торгівля (Купець, Крамар, Шинкар, Міняйло, Пра- сол(ь), Чумак та ін.); г) сільське господарство (Кметь, Ґазда, Гречкосій, Хлібороб, Орач, Косар, Конюх, Чередник, Телятник, Чабан, Вівчар, Бортник та іи.), 38
|