лять одну з найбільших груп українських прізвищ. Вони досить рівномірно поширені серед населення всієї української території. Виникли ці прізвища переважно з прізвиськ і є, можливо, найбільш архаїчним типом українських прізвищ: у величезній кількості випадків вони ставали основами для творення морфологічним способом похідних прізвиськ і прізвищ усяких інших словотворчих типів. Прізвища, однозвучні з іменами, були первісно іменами основоположників родів, а згодом ставали прізвиськами чи прізвищами нащадків,не зазнаючи жодної формальної зміни. Так виникли прізвища Тарасам, Кузьма, Микита, Борис, Се- верйн, Каленик, Дброш і багато інших. Прізвища, які дорівнюють загальним назвам (апелятивам), були первісно прізвиськами. Серед них маєм9 назви птахів {Горобець, Сорока, Шпак, Зозуля, Деркач, Півень, Сокіл та ін.), тварин (Козел, Баран, Вовк, Ведмідь, Пацюк, Рак, Тур), рослин (Береза, Липа, Осика,Берест, Тис, Калина, Кульбаба, Гриб), страв і продуктів споживання (Галушка, Кваша, Ковбаса-, Лемішка, Маслянка, Паляниця, Борщ, Бублик, Книш, Масло, Пиріг, Сало), заняття, професії (Коваль, Колодій, Коновал, Кушнір, Садівник, Чабан), знарядь праці (Довбня, Пилка, Прядка, Швайка, Клевець, Шило), абстрактних понять (Доля, І І І Г # Дума, Журба, Нудьга, Поспіх), частин тіла (Ніс, Нога, Губа, Нирка, Жила, Зуб), предметів домашнього вжитку (Ліжко, Дзйгар, Глек, Макогін, Півсйток) і ще понад ЗО семантичних груп, перелічувати які тут немає потреби. Серед прізвищ, утворених морфологічним способом, тобто за допомогою афіксів, на першому місці стоять суфіксальні форми. Кількість суфіксів, що послужили для творення прізвищ, сягає півтораста. Значення їх не завжди ясне. З патронімічними і матронімічними суфіксами (тобто тими, що вказують на походження по батькові чи по матері) творилися прізвища не тільки від імен батька чи матері, а й від їхніх первісних прізвиськ, від назв батькового заняття, національності, від фізичних чи психічних властивостей предка, наприклад: Андрійчак («син Андрійка»), Варченко («син Варки»), Довганюк (від прізвиська Довгань, тобто «син Довганя») Мужичук («син мужика»), Шевченко («син шевця»), Німчснко («син німця») і т. ін. Патро-і матронімічними суфіксами, що служили для творення українських прізвищ, є: -енк-о, -ук (-юк), -чук, -ак (-як), -чак, 42
|