Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ глибоке, доведене до автоматизму розуміння нерозривного зв'язку людини з Природою, залежності добробуту людей від цілісності й порівняної незмінності їхнього середовища проживання, В світоглядному плані Е. с. — вищий рівень усвідомлення людиною свого місця та значення в еволюції біосфери у зв'язку з бурхливим розвитком науки й технологій. Формування Е. с. — осн. завдання екологічної освіти, ЕКОЛОГІЧНА СИСТЕМА — див. Екосистема, ЕКОЛОГІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ (від лат. 5ІаЬі1і§ — стійкий) — здатність екосистеми та її окремих частин протистояти змінам {факторам абіотичним і факторам біотичним довкілля, в т. ч. антропогенним впливам), тобто зберігати свою структуру й функціональні особливості завдяки саморегуляції або пост, впливу регулювального фактора, Е. с можна розглядати як екологічну рівновагу в будь-яких прир. угрупованнях. ЕКОЛОГІЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ (англ. зіапсіагсі) — комплекс юридичних, екон., техн. заходів, спрямованих на дотримання певних стандартів якості довкілля (чистоти вод, повітря атмосферного, ґрунтів та ін.). Е. с — важлива складова природоохоронної діяльності. Екологічні стандарти — єдині й обов'язкові для всіх об'єктів даного виду та рівня системи норм і вимог стосовно ставлення до навколишнього середовища природного. Недотримання стандартів карається за- ЭКОЛОГЙЧЕСКОЕ СОЗНАНИЕ глубокое, доведенное до автоматизма понимание неразрывной связи человека с Природой, зависимости благополучия людей от целостности и сравнительной неизменности их среды обитания. В мировоззренческом плане Э. с. — более высокий уровень осознания человеком своего места и значения в эволюции биосферы в связи С бурным развитием науки и технологий. Формирование Э. с. — осн. задача экологического образования. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА — см. Экосистема. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ СТАБИЛЬНОСТЬ (от лат. 5ІаЬі1і§ — устойчивый) — способность экосистемы и ее отдельных частей противостоять изменениям (факторам абиотическим и факторам биотическим окружающей среды, включая антропогенные воздействия), т. е. сохранять свою структуру и функциональные особенности благодаря саморегуляции или пост, влиянию регулирующего фактора. Э. с. можно рассматривать как экологическое равновесие в любых естеств. сообществах. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ СТАНДАРТИЗАЦИЯ (англ. $1апс1агс1) — комплекс юридических, экон., техн. мероприятий, направленных на соблюдение определенных стандартов качества окружающей среды (чистоты вод, воздуха атмосферного, почв и др.). Э. с. — важная составляющая природоохранной деятельности. Экологические стандарты —- единые и обязательные для всех объектов данного вида и уровня системы норм и требований, касающихся отношения к 118 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник