Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.
Екологія: Тлумачний словник
Сторінка (загалом з 4 до 377):
Попередня
|
|
Наступна |
ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР енергію, забезпечуючи ними процеси своєї життєдіяльності; здатність підтримувати сталість власного внутр. середовища попри коливання умов довкілля; здатність до самовідтворення шляхом розмноження. Ж. р. існує у формі організмів (індивідів), які, своєю чергою, групуються у види. ЖИТТЄВА ФбРМА рослин — зовн. вигляя^(габітус)'організмів (як систематично близьких, так і далеких), що відображує їхню пристосованість до умов середовища проживання (напр., дерево, чагарник, ліана, стелюх, трава). Один вид рослин у різних умовах може мати різні Ж. ф. (напр., дуб, ялина та ін. у лісовій зоні — дерева, а на пн. межі ареалу — чагарники). Загальноприйнятою є класифікація Ж. ф. рослин, запропонована К. Ра- ункієром A905). Утварин Ж. ф. — група особин, що мають схожі мор- фоекол. пристосування для проживання в однаковому середовищі. До однієї Ж. ф. можуть належати різні види, іноді систематично далекі (напр., «землериї» кріт і цокор), В основу класифікації Ж. ф. можуть бути покладені способи пересування, добування їжі та її характер (напр., рослиноїдні, хижаки, трупо'щи, детритоїдні), ступінь активності (напр., повзаючі, плавні, сидячі) та ін. ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР — середня площа, що припадає на організм даної популяції чи виду, як правило, в межах екологічної ніші або місцеперебування ванная внутр. структура; способность улавливать из внеш. среды и трансформировать вещества и энергию, обеспечивая ими процессы своей жизнедеятельности; способность поддерживать постоянство собственной внутр. среды, несмотря на колебания условий окружающей среды; способность к самовоспроизводству путем размножения. Ж. в. существует в форме организмов (индивидов), которые, в свою очередь, группируются в виды. ЖИЗНЕННАЯ ФбРМА растений — внеш. облик (габитус) организмов (как систематически близких, так и далеких), отражающий их приспособленность к условиям среды обитания (напр., дерево, кустарник, лиана, стланик, трава). Один вид растений в разных условиях может иметь разные Ж. ф. (напр., дуб, ель и др. в лесной зоне — деревья, а на сев. границе ареала — кустарники). Общепринятой является классификация Ж. ф. растений, предложенная К. Раункиером A905). У животных Ж. ф. — группа особей, имеющих сходные морфоэкол. приспособления для обитания в одинаковой среде. К одной Ж. ф. могут относиться разные виды, иногда систематически далекие (напр., «землерои» крот и цокор). В основу классификации Ж. ф. могут быть положены способы передвижения, добывания пищи и ее характер (напр., растительноядные, хищники, трупоеды, детрито- ядные), степень активности (напр., ползающие, плавающие, сидячие) и др. ЖИЗНЕННОЕ ПРОСТРАНСТВО средняя площадь, приходящаяся на организм данной популяции или вида, как правило, в пределах экологической 139
|
|
|