Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.
Екологія: Тлумачний словник
Сторінка (загалом з 4 до 377):
Попередня
|
|
Наступна |
ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ — структурна й функціональна супідрядність екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз— біогеоценотичний комплекс— біом, або ландшафтна провінція— пояс фізико-географічний—л зона географічна—екосистеми (суходолу, океану, атмосфери, літосфери)— біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власні кругообіги речовин. Систематизувальним фактором для біосфери є екосфера планети в цілому. ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГЇЧНА (від гр. еіЬоз — характер, вдача та 16§оз — учення, наука) — домінування одних особин над ін., які, своєю чергою, можуть домінувати над наступними й т. д.; спостерігається у зграях, стадах, де є абсолютно домінуюча особина або група особин та абсолютно підпорядкована особина або група осдбин. ІЗОЛ5ІЦІЯ (від фр. ізоіаііоп — відокремлення, роз'єднання) — виникнення будь-яких перешкод (бар'єрів), що обмежують можливість вільного схрещування організмів. 1. — один із факторів еволюції. Тривала І. сприяє появі й закріпленню відмінностей між популяціями та окремими внутрішньовидовими групами, а тим самим — видоутворенню. Розрізняють біол. і геогр. І. Біологічна І. виникає в разі обмеження вільного схрещування між особинами різних популяцій, спричиненого екол. умовами (екологічна І.), зміною фізіол. і морфол. особл и воете й організмів (фізіологічна І.), наявністю ворогів, конкурентів, відсутністю кормів тощо. Г є о ИЕРАРХИЯ ЭКОСИСТЕМ структурное и функциональное подчинение экосистем разного уровня организации в ряду: биогеоценоз—биогеоценотиче- ский комплекс—биом, или ландшафтная провинция—пояс физико-географический—зона географическая—экосистемы (суши, океана, атмосферы, литосферы)—биосфера. Экосистемы разных уровней организации имеют собственные круговороты веществ. Систематизирующим фактором для биосферы является экосфера планеты в целом. ИЕРАРХИЯ ЭТОЛОГИЧЕСКАЯ (от гр. ё1Ьо5 — характер, нрав и 16§оз — учение, наука) — доминирование одних особей над др., которые, в свою очередь, могут доминировать над следующими и т. д.; наблюдается в стаях, стадах, где имеется абсолютно доминирующая особь или группа особей и абсолютно подчиненная особь или группа особей. ИЗОЛЯЦИЯ (от фр. ізоіаііоп — отделение, разъединение) — возникновение любых препятствий (барьеров), ограничивающих возможность свободного скрещивания организмов. И.'—- один из факторов эволюции. Длительная И. способствует появлению и закреплению отличий между популяциями и отдельными внутривидовыми группами, а тем самым — видообразованию. Различают биол. и геогр. И. Биологическая И. возникает при ограничении свободного скрещивания между особями разных популяций, вызванного экол. условиями (экологическая И.), изменением физиол. и морфол. особенностей организмов (физиологическая И.), наличи-
|
|
|