Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В.
Екологія: Тлумачний словник

Сторінка (загалом з 4 до 377):
Попередня 
Наступна

ВИПРОМІНЮВАННЯ СОНЯЧНЕ
низку життєво важливих процесів
(напр., обмін речовин) і
функціонування різних систем організму (нервової,
ендокринної та ін.). Надлишок В. і.
може спричинити опіки,
захворювання шкіри, очей тощо.
ВИПРОМІНЮВАННЯ ЙОНІЗУЮЧЕ,
радіація йонізуюча — електромагнітне
(випромінювання ультрафіолетове,
рентгенівське й
гамма-випромінювання) та корпускулярне (альфа-, бета-
випромінювання, нейтронне та ін.)
випромінювання, що спричиняє йонізацію
середовища. В. й. великої
інтенсивності небезпечне для життя людини
та ін. організмів. Викликає мутації,
променеву хворобу тощо. Від В. й.
космічних променів біосферу захищає
озоновий шар.
ВИПРОМІНЮВАННЯ СОНЯЧНЕ,
радіація сонячна — електромагнітне
випромінювання Сонця широкого
частотного діапазону, що досягає Землі.
Біля верхньої межі атмосфери В. с
має довжину хвиль 3000... 150 нм.
Промені з довжі^иою хвилі менш як 290 нм
поглинаються на висоті ЗО...40 км
озоновим шаром. Землі досягають в
основному випромінювання
інфрачервоне (бл. 50 % сумарної радіації) та
випромінювання видиме D5 %). На
випромінювання ультрафіолетове з
довжиною хвилі більш як 290 нм
припадає лише 5 % променистої енергії.
В. с. — осн. джерело енергії для всіх
процесів, що відбуваються на земній
кулі (для метеорологічних і екзогенних
біол. процесів — єдине). Частина В. с
доходить до земної поверхні у вигляді
розсіяної радіації. Впродовж року
максимум В. с припадає на весну—
літо, мінімум — на зиму.
ненно важных процессов (напр.,
обмен веществ) и функционирование
различных систем организма (нервной,
эндокринной и др.). Избыток И. и.
может вызвать ожоги, заболевания
кожи, глаз и т. д.
ИЗЛУЧЕНИЕ ИОНИЗИРУЮЩЕЕ,
радиация ионизирующая -*•
электромагнитное (излучение ультрафиолетовое,
рентгеновское и гамма-излучение) и
корпускулярное (альфа-,
бета-излучение, нейтронное и др.) излучение,
вызывающее ионизацию среды. И. и.
большой интенсивности опасно для жизни
человека и др. организмов. Становится
причиной мутаций, лучевой болезни и
пр. От И. и. космических лучей
биосферу защищает озоновый слой.
ИЗЛУЧЕНИЕ СОЛНЕЧНОЕ, радиация
солнечная — электромагнитное
излучение Солнца широкого частотного
диапазона, достигающее Земли.
У верхней границы атмосферы И. с.
имеет длину волн 3000... 150 нм. Лучи
с длиной волны менее 290 нм
поглощаются на высоте 30...40 км озоновым
слоем. Земли достигают в основном
излучение инфракрасное (ок. 50 %
суммарной радиации) и излучение видимое
D5 %). На излучение
ультрафиолетовое с длиной волны более 290 нм
приходится лишь 5 % лучистой
энергии. И. с. — осн. источник энергии
для всех процессов, происходящих на
земном шаре (для метеорологических
и экзогенных биол. процессов —
единственный). Часть И. с. доходит до
земной поверхности в виде
рассеянной радиации. На протяжении года
максимум И. с. приходится на
весну—лето, минимум — на зиму.
69

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник