Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Ефективність суспільного виробництва Інтегруючим показником Е.с. є виробництво товарів народногго споживання у загальному обсязі виробництва за певний період часу, як правило, за один рік. У розвинутих країнах світу частка народного споживання (група ИБМ) у валовому внутрішньому продукті становить приблизно 70%, а виробництво засобів виробництва (група „А") — близько 30%. У колишньому СРСР існувала обернена пропорція у співвідношенні цих двох груп. Це свідчить про значно більшу Е.с. економіки розвинутих країн Заходу, з одного боку, та затратний характер економіки колишнього Союзу, з другого. В Україні за 1991 —1993 рр. частка групи „Б" скоротилась з 30% до 27%. Ефективність суспільного виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика результативності суспільного виробництва» яка виражає відношення величини створених товарів і наданих послуг до сукупних витрат суспільної праці. В найбільш загальній формі Е.с.в. виражається формулою результат:затрати. В масштабі народного господарства Е.с.в. вимірюється відношенням розмірів створеного вподовж певного періоду часу національного доходу до затрат суспільної праці; у масштабі галузі, об'єднання, підприємства —відношенням величини чистої продукції до затрат суспільної праці у кожній із цих ланок народного господарства. З метою порівняльної оцінки Е.с.в. у різних країнах використовується показник виробництва національного доходу на душу населення. При зростанні інтенсивності результати суспільного виробництва з урахуванням якості збільшуються швидше, ніж витрати. При цьому товари та послуги повинні відповідати суспільним вимогам, реальному платоспроможному попиту населення. Е.с.в. у динаміці означає ефективність суспільного відтворення. Е.с.в. є складною і багатоплановою категорією, її окремі сторони можна вимірювати за допомогою більш 4 конкретних показників. Для цього отриманий результат (національний доход або кінцевий продукт) слід співставляти з окремими факторами процесу виробництва. Так, продуктивність праці визначається формулою П:Р — як співвідношення продукту (П) до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу (Р); зворотний показник— трудомісткість —визначається за формулою Р:П. Відношення продукту до засобів праці (основних виробничих фондів) назване фондовіддачею (П:Ф); зворотний показник — фондомісткість продукції (ф:П). Відношення продукту до предметів праці визначає матеріаловіддачу (П:М); зворотним показником є матеріаломісткість продукції(М:П). Названі величини (продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача) є основними показниками ефективності виробництва. З її збільшенням зростає продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Разом з тим у практиці можна спостерігати різноспрямований рух цих показників. Так, підвищення якості продукції може супроводжуватися застосуванням більш дорогих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі (або зростанням фондомісткості). Тому для всебічного вимірювання ефективності слід застосовувати інтегруючий показник, який враховує різноспрямованість руху окремих показників: >'~ с^__ Чп < > ^ і В~П+М+\Ф' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник