Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Закон адекватності об'єднаннях; проходять дійсну службу в Збройних Силах України; здобувають професійну підготовку з відривом від виробництва; учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання суспільно корисних оплачуваних робіт. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв'язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті — безпосереднього працівника), засобів праці, предметів праці, використовуваних людьми сил природи (енергії сонця, ядерноїта термоядерної енергії тощо), науки, інформації та ін. Для забезпечення їх прогресу необхідний розвиток різноманітних форм власності (приватної', колективної, суспільної, інтернаціональної) та різних форм їх поєднання г Пріоритетною формою власності для розвитку того чи іншого елемента даної системи може бути як одна з названих форм, так і їх. комбінація. Провідною, більш активною і динамічною стороною дії цього закону є розвиток продуктивних сил, а їх суспільною формою — виробничі відносини, які є менш активною стороною суспільного способу виробництва і здійснюють зворотний вплив на розвиток продуктивних сил. Оскільки їх змістом є активне ставлення людини до природи у процесі праці, то для гармонійного співвідношення людини з природою необхідні такі форми власності, які б забезпечували нормальне відтворення індивіда як біологічного виду, задовольняли його екологічні потреби, були спроможними подолати сучасну екологічну кризу. Враховуючи те, що до стану глибокрї екологічної кризи призвів розвиток індивідуальної, колективної і державної форм власності за умов капіталістичного способу виробництва та тотально одержавленої власності за умов панування адміністративно-командної системи в колишньому СРСР, інших країнах Східної Європи адекватною формою власності для забезпечення гармонійної взаємодії людини з природою є суспільна власність на засоби виробництва, природні ресурси, землю тощо. Для розвитку людини як основної продуктивної сили (основними її рисами в сучасних умовах є високий рівень освіти, кваліфікації, культури і насамперед техніко-технологічноїкультури, здоровий фізичний стан тощо) необхідне раціональне поєднання суспільної, колективної та приватної власності (остання може базуватися як на власній, так і на чужій праці). Для розвитку освіти у загальнонаціональному масштабі, тобто для отримання належного рівня освіти сукупним працівником, адекватною формою також є суспільна власність; здобуття високого рівня освіти окремими індивідами, соціальними прошарками можуть краще забезпечити приватні елітарні вузи. Для розвитку фундаментальних наукових досліджень найширший простір відкриває державна власність (приватному і навіть крупному монополістичному капіталу у формі акціонерних компаній вони не лід силу), а взірцево-конструкторські 113 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник