Зовнішня торгівля конкуренції. Для сучасного протекціонізму характерне посилення ролі гнучкіших, порівняно з митом, технічних нетарифних обмежень, тобто вимог стосовно стандартів, нормативно-технічної документації, маркирування товарів, охорони навколишнього середовища, правил з безпеки експлуатації обладнання тощо. До засобів сучасного протекціонізму належить також маневрування валютними курсами і обліковими ставками. Розвиток інтеграції зумовив появу колективного протекціонізму - зовнішньоторговельної політики таких великих економічних формувань, як ЄЕС, ЄАВТ та інм з третіми країнами для посилення своїх позицій на світовому ринку. У зовнішньоторговельних зв'язках заявила про себе так звана політика „вільноїторгівлі", яка передбачає усунення протекціоністських тарифних бар'єрів і поширюється на країни - члени ГАТТ в рамках ЄЕС, ЄАВТ, а також у торгівлі деякими товарами розвинутих країн з країнами, що розвиваються. З.п. визначається прийнятими конференцією ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) Принципами міжнародної торгівлі A964), затвердженою Генеральною Асамблеєю ООН, Хартією економічних прав і обов'язків держав A974), Генеральною угодою про тарифи і торгівлю, документами спеціальних сесій Генеральної Асамблеї ООН та ін. Зовнішня торгівля - торгівля між країнами, одна з основних форм економічних зв'язків між ними. Зародилася у глибоку давнину, розширювалася з розвитком продуктивних сил і міжнародного поділу праці. З.т. значною мірою опосередковує науково-виробничу кооперацію і міжнародну спеціалізацію, відображає їх вартісну структуру. Вона здійснюється через комерційні угоди, які оформляються зовнішньоторговельними контрактами. З.т. складається з вивозу (експорту) і ввозу (імпорту) товарів та послуг, співвідношення вартості яких утворює торговий баланс. Якщо експорт перевищує імпорт, тоді торговий баланс є активним, і — навпаки, якщо імпорт стає більшим від експорту - торговий баланс є пасивним. Обсяг експорту розраховують у цінах ФОБ, а обсяг імпорту - у цінах СІф, в результаті чого він перевищує вартість експорту приблизно на 10%. У товарній структурі З.т. 1/3 - продовольство, сировина, паливо, а 2/3 -продукція обробної промисловості. Суспільна доцільність зовнішньоїторгівлі обгрунтована теорією релятивної переваги, або порівняльних витрат виробництва, Д.Рікардо, яка наводить на висновок, що спеціалізація, включаючи дальший експорт товарів релятивної переваги, сприяє досягненню вищої ефективності виробництва і поліпшенню загального добробуту будь-якої' країни. Згідно з теорією порівняльної переваги, Україні вигідно спеціалізуватися на продукції, для якої в неї є найсприятливіші можливості і переваги, а саме на виробництві та експорті верстато- і приладобудування, літако- та суднобудування, порошкової металургії', надтвердих матеріалів, кераміки, електрозварювальної промисловості, а також зайняти гідне місце на світових ринках патенто-ліцензійної торгівлі, „ноу-хау", інжинірингу, різноманітних послуг, туризму тощо. За відсутності зовнішньої'торпвлі з промислово розвинутими країнам довелося б збільшити витрати
|