Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Аналіз господарської діяльності ними своєї споживчої вартості. При цьому відбувається процес перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт і відповідне зменшення їх вартості, фізичний знос засобів праці відбувається й тоді, коли вони не використовуються. Такий знос не компенсується. Моральний знос основних. фондів зумовлений технічним прогресом і відбувається, з одного боку, внаслідок появи досконаліших і продуктивніших аналогічних засобів праці, а з другого боку, внаслідок підвищення продуктивності праці. За рахунок амортизаційних відрахувань утворюється амортизаційний фонд, який використовується для заміщенння зношених засобів праці. У зв'язку з науково-технічною революцією, посиленням фізичного і особливо морального зносу, збільшеням фондоозброєності праці зростає питома вага амортизаційних відрахувань у загальних затратах виробництва. Час, протягом якого повинна бути заміщена вартість зношених засобів праці, називається нормою амортизації, яка визначається співвідношенням річної суми амортизаційних відрахувань і середньорічної'вартості засобів праці, вираженим у процентах. Норма амортизації встановлюється диференційовано по галузях промисловості, по різних видах засобів праці. В Україні на початку 1994 року основні фонди промисловості, транспорту й будівництва були фізично зношені приблизно на 60 проц., металургійне устаткування — на 65, а їх моральний знос перевищував 95 проц. Аналіз господарської діяльності — вивчення практичної діяльності суб'єктів господарювання за певний період з метою підвищення ефективності їх діяльності. Види: аналіз економічний — сукупність методів формування і обробки даних, які забезпечують об'єктивну оцінку , діяльності суб'єктів господарювання, визначення тенденцій, резервів розвитку, аналіз комплексний — охоплює господарську діяльність кооперативних організацій та підприємств; аналіз мотиваційний — пошук причин і умов, що визначають поведінку споживача на ринку маркетингових досліджень; аналіз оперативний —проводиться за поточний період з метою прийняття оперативних рішень. Антимонопольне законодавство— закони, спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також законодавство про „нечесну конкуренцію", „нечесну торгівлю" тощо. Вперше такі закони були прийняті наприкінці XIX — на початку XX ст. в США, Канаді, Австралії, які забороняли трести та деякі інші форми монополій. В їх основі лежало таке розуміння суті монополії, як повне (абсолютне) пануванння однієї компанії (чи їх об'єднання) або повне виключення конкуренції. При такому тлумаченні суті монополій олігополії (одна із форм монополії) мало підпадали під дію антимонопольного законодавства До А.з. належить також закони, які забороняють або регулюють угоди підприємців, спрямовані на обмеження конкуренції шляхом поділу ринків, угоди про ціни, обмеження торгівлі або так звану обмежувальну ділову практику. Існує американська та європейська системи антимонопольного права. Перша бере свій початок з закону Шермана A890 р.) і залишається основним антитрестівським законом Америки. Він забороняє не тільки різні форми монополій, але и саму спробу монополізувати торгівлю. Але Верховний суд США виробив доктрину про те, що панівне становище корпорації у виробництві та її великий розмір не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник