Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Конкурентоспроможність Конкурентоспроможність — здатність діяти в умовах ринкових відносин і отримувати при цьому прибуток, достатній для науково-технічного вдосконалення виробництва, стимулювання працівників і підтримки продукції на високому якісному рівні. В основному зводиться до конкурентоспроможності продукції, яка визначається якісними і вартісними характеристиками, що забезпечують максимальне задоволення конкретної потреби споживача, найбільший для нього корисний ефект. Конкурентоспроможність товарів — відповідність товару вимогам ринку, можливість збуту його на конкретному ринку. її можна визначити, порівнюючи конкурентні товари між собою. Конкурентоспроможність — поняття відносне, чітко прив'язане до ринку та часу продажу (для товарів сезонного попиту). Одночасно у кожного покупця є свій критерій оцінки задоволення власних потреб. Тому конкуренція набуває ще індивідуального відтінку. Витрати покупця складаються з двох частин — витрат на купівлю (ціна товару) та витрат, пов'язаних із споживанням. Разом вони складають ціну споживання, яка здебільшого значно перевищує продажну ціну (в загальних експлуатаційних витратах за весь строк роботи вантажної машини продажна ціна становить лише 15%, магістрального літака — 11%, побутового холодильника —10%, трактора — 19%). Тому найбільш конкурентоспроможний не той товар, за який просять мінімальну ціну на ринку, а той, у якого мінімальна ціна споживання за весь строк служби у покупця. Оцінка конкурентоспроможності товару включає такі етапи: 1) аналіз ринку на вибір найбільш конкурентоспроможного товару- взірця як бази для порівняння та визначення рівнів конкурентоздатності даного товару; 2) визначення набору порівняльних параметрів загальних товарів; 3) розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності даного товару. Конкуренція (відлат. сопсигеге — зіштовхуюсь)—-боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків; механізм стихійного регулювання пропорцій суспільного виробництва. К. є об'єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва, форм і систем заробітної' плати тощо. Дія інших економічних законів також відбувається у формі примусових сил конкурентної боротьби, в результаті чого К. виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва (початок XVI ст. — до 60-х років XIX ст.) панувала вільна К. між власниками невеликих підприємств, які виробляли товари на невідомий ринок. Така К. здійснювалась у формі-внутрігалузевої та міжгалузевої К. Вільна К. зумовлює розвиток концентрації та централізації виробництва і капіталу, на певному етапі (остання третина XIX ст.) призвела до виникнення монополій. В сучасних умовах К. існує |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник