Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Контроль над зарплатою і цінами Консерватизм економічний (відлат. сопзегчаге —охороняти, зберігати)— сукупність економічних теорій та політика, що передбачають обмежене втручання держави в економіку, посилення саморегуляції ринку. До консервативного напряму відносять монетаризм, концепцію раціональних очікувань, теорію пропозиції, теорію суспільного вибору, неоавстрійську школу та інші Всі ці теорії базуються на положеннях про раціональність поведінки суб'єктів господарської діяльності, які намагаються максималізувати свою вигоду; прр високу здатність ринку до саморегулювання; про обмежені можливості держави щодо макроекономічного регулювання. Прибічники консерватизму наголошують на необхідності підпорядкування державного регулювання чітко визначеним правилам і нормам, націленості його на довготривалу . перспективу. Вони виступають за регулювання сукупної' пропозиції, здійснення заходів, які підвищують можливості ринку до пристосування на рівні окремих фірм. Концепція К є. мала великий вплив у 80-х роках XX ст. на економічну політику США („рейганоміка"), Великобританії („тетчеризм") та ряду інших країн, зокрема Аргентини, Уругваю, Чилі в 70-х — на початку 80-х років. Це відбилося у посиленні регулювання пропозиції, орієнтації на зниження інфляції та рівня безробіття, рестрикціях (скороченні державних видатків), намаганні збалансувати сальдо державного бюджету. Були скорочені розмір та зменшена прогресивність оподаткування, зросла роль непрямих податків. Результатом стало посилення соціальної нерівності, поява „нових бідних". Консорціум (від лат. сопзогііит — співучасть, співтовариство) — тимчасова або постійна угода між декількома банками, промисловими компаніями з метою проведення значущої економічної акції, яка потребує концентрації фінансових ресурсів. Для промислових компаній — це здійснення крупного проекту, спільні наукові дослідження. Для банків — крупні операції по фінансуванню великих проектів, розміщенню державних і приватних позик. К. можуть також створюватись для протистояння іноземній конкуренції з метою спекуляції та отримання максимального прибутку. Вони можуть виникати на стику взаємозв'язаних галузей за участю декількох держав. Компанії, що входять до К., мають повну економічну та юридичну самостійність. У сфері взаємозацікавленої діяльності, вони підпорядковуються спільно обраному керівництву. Контракт (від лат. сопігасіиз — угода) — угода (частіше письмова), що визначає взаємні зобов'язання і права сторін, які домовляються. Контроль над зарплатою і цінами — різновид державної'політики доходів, мета якої — змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони забезпечували повну зайнятість населення і стабільність цін. Здійснюється через обмеження номінальних доходів та цін на товари та послуги. В результаті змінюються і реальні доходи. Контроль має силу закону. Але здійснити його на практиціч важко, бо у підприємців формуються сильні стимули, щоб його обминути. Це породжує неконтрольований чорний ринок. З другого боку — знижується ефективність цінової системи, деформується механізм ринкового перерозподілу ресурсів 167 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник