Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

За ред. проф. С. В. Мочерного.
Економічний словник-довідник

Сторінка (загалом з 1 до 366):
Попередня 
Наступна

Корпоративна культура
праці, а також його корисність. На ринку постійно відбувається
зіставлення корисності із суспільними витратами, попиту з пропозицією.
Після того, як ринок остаточно визначить ціну і кількість, за якими
збігаються попит і пропозиція, ціна відповідатиме суспільно необхідним,
витратам (вартості), а кількість стане суспільно необхідною. Отже,
трудова теорія вартості і теорія К.г. повинні органічно доповнювати одна
одну, тобто поєднувати об'єктивність визначення вартості товару
суспільно необхідними витратами праці з суб'єктивною споживчою
оцінкою конкретного економічного блага споживачем. Без такого
поєднання теорія К.г. не може відображати реалії ціноутворення, стає
відірваною від практики.
Корпоративна культура — комплекс взаємодіючих факторів, який
включає досвід минулого і теперішнього, структурні характеристики і
погляди керівників. Це також комплекс думок, еталонів поведінки,
настроїв, символів, відносин і способів ведення бізнесу. Все це визначає
індивідуальність компанії більшою мірою, ніж продукція, яка випускається
нею. Унікальність К.к. полягає в тому, що вона є досягненням системи
внутрішніх ціннісних установок і правил, „кодексу честі\ які панують у
корпорації. Інший важливий компонент К.к. —управлінські церемонії і
ритуали.
Корпорація (відлат. согрогаґю — об'єднання, співтовариство) —
акціонерна компанія, у якій на основі централізації капіталів і
заощаджень найманих працівників здійснюється колективне
привласнення результатів виробничої діяльності залежно від
величини отриманих на внесені кошти акцій. К. називаються акціонерні
компанії у США, які мають статус юридичної особи. Вони існують у двох
основних формах: 1) закриті акціонерні компанії—об'єднання на основі
переважно сімейних і родинних зв'язків, дрібних капіталів і трудових
заощаджень невеликої кількості осіб (до 300 чоловік), акції яких не
котируються, тобто не продаються і не купуються на фондових біржах;
2) відкриті акціонерні компанії—об'єднання, у яких на основі централізації
крупних капіталів і трудових заощаджень значної кількості найманих
працівників випускається у вільний продаж величезна кількість акцій, а
функції управління'великими підриємствами компанії зосереджуються в
руках верхньої ланки професійних управлінців (менеджерів). Так, у СЩА із
загальної чисельності підприємств (близько 18 млн. на початку 90-х років
XX ст.) нараховувалось більше 3 млн. корпорацій, а на Нью-Йоркській
фондовій біржі (в обігу перебуває понад 90% ринкової вартості всіх акцій)
котирувалися акції приблизно 2 тис. наймогутніших акціонерних компаній,
які є найбільш адекватною формою монополій. Кількість акціонерів у
середній за розмірами К. США становить близько 60 тис. чоловік, а у
таких гігантських монополіях як „Дженерал моторе"» ІТТ — відповідно
1,5 і 3,2 млн. Переважна більшість К. за своїми масштабами є дрібними
та середніми капіталістичними фірмами. Частка залученого шляхом
продажу акцій капіталу у 500 наймогутніших монополіях США становила
в середньому 45%. У1929 р. в США нараховувалось 1 млн. акціонерів,
а на початку 90-х років —близько 50 млн. Один акціонер
172

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник