Корпоративна культура праці, а також його корисність. На ринку постійно відбувається зіставлення корисності із суспільними витратами, попиту з пропозицією. Після того, як ринок остаточно визначить ціну і кількість, за якими збігаються попит і пропозиція, ціна відповідатиме суспільно необхідним, витратам (вартості), а кількість стане суспільно необхідною. Отже, трудова теорія вартості і теорія К.г. повинні органічно доповнювати одна одну, тобто поєднувати об'єктивність визначення вартості товару суспільно необхідними витратами праці з суб'єктивною споживчою оцінкою конкретного економічного блага споживачем. Без такого поєднання теорія К.г. не може відображати реалії ціноутворення, стає відірваною від практики. Корпоративна культура — комплекс взаємодіючих факторів, який включає досвід минулого і теперішнього, структурні характеристики і погляди керівників. Це також комплекс думок, еталонів поведінки, настроїв, символів, відносин і способів ведення бізнесу. Все це визначає індивідуальність компанії більшою мірою, ніж продукція, яка випускається нею. Унікальність К.к. полягає в тому, що вона є досягненням системи внутрішніх ціннісних установок і правил, „кодексу честі\ які панують у корпорації. Інший важливий компонент К.к. —управлінські церемонії і ритуали. Корпорація (відлат. согрогаґю — об'єднання, співтовариство) — акціонерна компанія, у якій на основі централізації капіталів і заощаджень найманих працівників здійснюється колективне привласнення результатів виробничої діяльності залежно від величини отриманих на внесені кошти акцій. К. називаються акціонерні компанії у США, які мають статус юридичної особи. Вони існують у двох основних формах: 1) закриті акціонерні компанії—об'єднання на основі переважно сімейних і родинних зв'язків, дрібних капіталів і трудових заощаджень невеликої кількості осіб (до 300 чоловік), акції яких не котируються, тобто не продаються і не купуються на фондових біржах; 2) відкриті акціонерні компанії—об'єднання, у яких на основі централізації крупних капіталів і трудових заощаджень значної кількості найманих працівників випускається у вільний продаж величезна кількість акцій, а функції управління'великими підриємствами компанії зосереджуються в руках верхньої ланки професійних управлінців (менеджерів). Так, у СЩА із загальної чисельності підприємств (близько 18 млн. на початку 90-х років XX ст.) нараховувалось більше 3 млн. корпорацій, а на Нью-Йоркській фондовій біржі (в обігу перебуває понад 90% ринкової вартості всіх акцій) котирувалися акції приблизно 2 тис. наймогутніших акціонерних компаній, які є найбільш адекватною формою монополій. Кількість акціонерів у середній за розмірами К. США становить близько 60 тис. чоловік, а у таких гігантських монополіях як „Дженерал моторе"» ІТТ — відповідно 1,5 і 3,2 млн. Переважна більшість К. за своїми масштабами є дрібними та середніми капіталістичними фірмами. Частка залученого шляхом продажу акцій капіталу у 500 наймогутніших монополіях США становила в середньому 45%. У1929 р. в США нараховувалось 1 млн. акціонерів, а на початку 90-х років —близько 50 млн. Один акціонер 172
|