Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Кредитна система кредит. Банки у цьому випадку беруть на себе ризик термінової оплати, а вкладник, як правило, повертає позику протягом одного місяця. При недотриманні цієї умови нараховуються проценти на борги. К.к. — це пластикова картка, на якій вказується номер, прізвище власника, його підпис, термін дії. Сучасні К.к. містять інформацію до 8 тис. знаків, за допомогою яких заносяться дані про стан рахунку вкладника у банку, сплату податків, внески у фонд соціального страхування, стан здоров'я, групу крові тощо. Частка К.к. у фінансових послугах населенню у розвинутих країнах світу становить близько 20%. Кредитна система — сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту; сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи К.с. — банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії, фонди соціального стахування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії і т.ін.). Найбільш розвинуту К. с. мають США. Основними тенденціями розвитку К.с. у сучасних умовах є посилення концентрації, універсалізації і спеціалізацій* діяльності. Серцевина К.с. — центральні (національні) банки, які у більшості країн є державними. У США і Швейцарії банки формально не належать державі, але суворо дотримуються державних інструкцій по регулюванню грошового обігу. Центральні банки виконують функції емісійного і кредитного центрів, роль касира держави та „банку банків". Основа К.с. —комерційні банки. Контроль за ними з боку центральних банків здійснюється головним чином через норму обов'язкових резервів та розміру кредитного ризику на одного позичальника (для забезпечення ліквідності"). Банкова система в Україні перебуває в стадії становлення. Вона будується за західним типом. Кредитна спілка — об'єднання осіб, що мають спільні інтереси (працівники одного підприємства чи фірми або члени однієї профспілки), яке продає своїм членам акції (приймає від них вклади) і надає їм позики. Кредитно-грошова політика — діяльність керівних кредитно-грошових установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банківської системи. її мета — допомогти економіці в досягненні загального рівня виробництва, який характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Скерована на збільшення пропозиції грошей під час спаду ділової активності та її обмеження під час інфляції, щоб стримати видатки. Основні інструменти К.-г.п.:1) операції центральних банків на відкритому ринку (купівля-продаж державних облігацій комерційним банкам та населенню). Купівля цінних паперів збільшує резерви комерційних банків, продаж — зменшує; 2) зміна норми обов'язкових резервів. Зменшення резервної норми збільшує можливість кредитування з боку комерційних банків та створення ними нових грошей. Збільшення резервної норми — навпаки; 3) зміна облікової ставки. Підвищення облікової ставки процента, за яким комерційні банки отримують кредит, знижує інтерес до позик центрального банку і таким чином обмежує пропозицію грошей. І навпаки. Додатковими засобами вибіркового контролю є гранична маржа, тобто мінімальний процент |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник