Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Лімітна ціна Лімітна ціна (відлат. //тез — межа) — гранична межа рівня ціни на певний вид продукції; одна з форм ціноутворення, що практикується з метою обмеження невиправданого зростання затрат на виготовлення нової продукції, оцінки економічної і соціальної доцільності її розробки за заданими техніко-економічними параметрами. Використовується як критерії формування економічно обгрунтованих оптових цін і прийняття рішення про виправданість виробництва нової продукції. Для забезпечення ефективності нових виробів їх проектна собівартість повинна бути нижчою від Л.ц.. Якщо різниця між Л.ц. і проектною собівартістю не перевищує нормального прибутку для даного виду виробів, то необхідно переглянути доцільність їх випуску. Перевірка обгрунтованості розрахунків Л.ц. і економічного ефекту проводиться спільно проектантом і замовником нової продукції. У більшості випадків Л.ц. розраховуються за формулою: Цл = Цб + ЕкКе, де Цл — Л ц.; Цб — ціна базової продукції, Ек — корисний ефект застосування нової продукції, Ке — коефіцієнт врахування корисного ефекту в ціні нової продукції. Ліцензіар — юридична особа, власник винаходу, патенту, „ноу-хау", товарних знаків тощо, який видає ліцензіату (контрагенту) ліцензію на використання своїх патентних ліцензій. Ліцензіат — юридична особа, яка за винагороду купує у власника винаходів, патентів, виробничо-технологічних, комерційних знань тощо право на іх використання у певних межах. Ліцензійна винагорода — плата за право на використання ліцензій, „ноу-хаум, товарних знаків тощо, які є об'єктом ліцензійної угоди. Здійснюється у формі регулярних відрахувань (періодичність погоджується) фіксованого процента — роялті, — встановленого на основі підрахунку фактичного економічного результату від використання ліцензій. Л.в. може виплачуватись у зафіксованій в угоді сумі (поушальні виплати), яка встановлюється на основі оцінок можливого економічного ефекту і очікуваних прибутків ліцензіата при використанні ліцензії. В даному випадку власник ліцензії отримує всю суму винагороди без будь- якого ризику. Поушальна винагорода виплачується одноразово або в розстрочку. Крім того може виплачуватись готівкою, здійснюватись у формі передачі цінних паперів, технічної документації. Ліцензійна торгівля — основна форма міжнародної торгівлі технологією. Предметом Л.т. є патентні та безпатентні ліцензії на передачу винаходів, технологічного досвіду, комерційних знань, товарних знаків, „ноу-хау" тощо. Це зумовлено тим, що придбання чистого патенту вимагає додаткових науково-дослідних та взірцево-конструкторських робіт, більших витрат, розвинутої матеріальної бази. Крім того, придбання патентної ліцензії пов'язане з комерційним ризиком. Ліцензійна угода — договір про передачу прав на використання ліцензії, „ноу-хау", товарних знаків тощо. В Л.у. фіксується сфера застосування, територіальні межі дії ліцензії. Може передбачати комплексну передачу декількох патентів і прив'язані до них „ноу-хау". В такому випадку, крім передачі технічних знань ліцензіату, ліцензіар надає і сукупні послуги щодо організації ліцензованого виробництва і відповідного його матеріального 184 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник