Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Мануфактура розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Основними підсистемами його є продуктивні сили, техніко-економічні відносини, виробничі відносини (або економічна власність) та господарський механізм. З точки зору принципу суперечності економічна сутність людини розкривається у суперечливій єдності людини, працівника, як основного елемента системи продуктивних сил та суб'єкта економічних відносин (в т.ч техніко-економічнихта виробничих). У контексті відносин привласнення Л. є. є діалектичною єдністю колективноїта індивідуальної власності. У цій єдності індивідуальна власність відповідає природним властивостям людини, відображає природу взагалі, розкриває приналежність до продуктивних сил і служить основою економічної незалежності, свободи індивіда, колективна власність у такій суперечності відображає соціальну якість економічної суті людини, розкриває її належність до виробничих відносин, її особливість, яка розглядається з точки зору базисних відносин суспільства. Якщо розглядати сутність Л.є. як сукупність її потреб, інтересів і захоплень, то потреби відображають цю суть лише у потенції, як внутрішній мотив, що спонукає людину до діяльності. У цьому плані антиподом потреб людини є її здібності, які виступають потенційними сугнісними силами людини. Маклер (нім.МакІег) — посередник при укладенні торгових і біржових угод, який діє за дорученням і за рахунок клієнтів на валютних, товарних та фондових біржах. М. спеціалізується на певних видах посередницьких операцій, має права юридичної особи. За свої послуги бере комісійні, розмір яких встановлюється біржовим комітетом. М. об'єднуються у спеціальні контори та фірми. Мануфактура (відлат. тапиз —рукаИасіига — виготовлення) —стадія розвитку промисловості при капіталізмі, яка прийшла на зміну простій кооперацій передувала крупній машинній індустрії; підприємство, що базувалося на поділі праці, ручній ремісничій техніці, виробляло товари в масовому масштабі. Попередницею її була М. XIV—XV ст. (в окремих містах Італії), пов'язана з феодально-корпоративним цеховим строєм, а пануючою формою капіталістичного виробництва М. стала в середині XVI ст. в Голландії та Англії. На таких позиціях залишалася до останньої третини XVIII ст. Становлення і розвиток М. йшли двома основними шляхами: 1) об'єднання в одній майстерні ремісників однієї спеціальності, кожний з яких виконував безперервно одну й ту ж операцію, а готовий продукт одержували з'єднанням часткових продуктів. Така М. називалась гетерогенною; 2) об'єднання в одній майстерні робітників різних спеціальностей, які послідовно виконували операції, виготовляючи певний продукт. Така М. називалась органічною. Поділ праці, спеціалізація робітників та інструментів сприяли зростанню її продуктивності, а відповідно — й інтенсивності, збільшення кількості робочих інструментів. Це, в свою чергу, підготувало умови для впровадження машин. Разом з тим однобока спеціалізація робітника посилювала його залежність від капіталіста. М., хоч і сприяла значному розширенню ринку, не могла задовольнити зростаючий попит. Тому при капіталізмі виникла потреба у крупній машинній індустрії. Такий перехід готувала М. 187 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник