Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Минула праця пільг і скидок тощо) держава намагається активно впливати на стан економічної кон'юнктури, на інвестиційну політику підприємств, рівень доходів основних класів, верств, прошарків і окремих людей. Податкова політика у розвинутих країнах Заходу проводиться в інтересах переважної більшості людей, оскільки акумульовані за допомогою податків кошти скеровуються державою на розвиток освіти, охорони здоров'я, поліпшення навколишнього середовища тощо. Науково-технічна політика здійснюється шляхом фінансування державою науково-дослідних робіт (перш за все фундаментальних наукових досліджень), будівництва науково-дослідних центрів та лабораторій, підготовки наукових кадрів, надання компаніям та фірмам патентів і ліцензій, отриманих у державних наукових установах і закладах тощо. Основними елементами такої'політики є визначення та встановлення пріоритетів науково-технічного розвитку, прогнозування, організаційне та ресурсне забезпечення ключових напрямків науково-технічного прогресу, формування іноваційного клімату та інфраструктури, забезпечення досліджень і розробок (включаючи національні служби науково-технічної інформації, стандартизації, статистики, вивчення зарубіжного досвіду та міжнародне співробітництво), вдосконалення та фінансування системи освіти, підготовка і перепідготовка кадрів вищої кваліфікації. Амортизаційна політика — законодавче впровадження нових строків амортизаційного списання машин і обладнання, надання податкових пільг за виконання і прискорену реалізацію цих постанов. Кредитно-грошова політика —регулювання банківського процента, пряме регулювання банківських резервів, операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку тощо. Структурна політика здійснюється державою шляхом організації стратегічного науково- технічного прогнозу та програмування, розробки та втілення середньо- строкових і довгострокових програм розвитку найбільш перспективних наукомістких галузей народного господарства, розробки середньострокових заходів модернізації старих галузей промисловості (вугільної', чорної металурпїтощо), активного впливу на розвиток відсталих регіонів. Минула праця — праця, втілена в засобах виробництва, предметах споживання, в об'єктах інтелектуальної власності (патенти, ліцензіїтощо). М.п. не створює вартості товару, а є умовою її створення. Засоби виробництва є речовим фактором виробництва, вони беруть участь у створенні споживчої вартості товарів. їхня вартість лише переноситься на новостворений продукт конкретною працею (наприклад, працею токаря на деталь, яку він виготовляє, поступово і частково переноситься вартість токарного верстата). Фізичною продуктивністю, тобто здатністю самим створювати частину доходу, засоби виробництва не володіють. З розвитком суспільства, особливо з часу поєднання наукового і технічного прогресу (в час перша промислової' революції кінця XVIII — початку XIX ст.), ріст продуктивності праці все більше залежить від прогресу засобів виробництва. На них мусить працювати досконаліша робоча сила (робітник значно вищої кваліфікації). В результаті цього виникає нова продуктивна сила, яка створює видимість фізичної продуктивності засобів виробництва. На сучасному етапі науково-технічного прогресу, інтенсифікації виробництва витрати М.п. на одиницю продукції зменшуються. 197 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник