Міжнародні економічні організації М.е.в. можна поділити на два види: звичайні господарські зв'язки і відносини, які вийшли за межі національних кордонів: торгівля товарами і послугами, кредит, інвестування підприємницького капіталу, створення спільних підприємств, виробнича, науково-технічна кооперація. Специфіка цих відносин полягає у тому, що вони створюються на стиках різних національних господарств, які різняться рівнем свого розвитку, особливостями правового і адміністративного режиму, за допомогою якого регулюються взаємодії на мікро-, мезо- і макрорівнях господарств різних країн. Другий вид М.е.в. формується спеціально для забезпечення взаємодії національних господарських комплексів. Це валютні, платіжні, патентно-ліцензійні відносини. В основі обох видів М е.в. лежать національні економічні відносини, а в цілому вони складають підсистему виробничих відносин світового господарства, обслуговуючи взаємодію національних господарств і забезпечуючи таким чином його функціонування як цілісного економічного організму. Міжнародні економічні організації — комплекс економічних утворень (інститутів) різного типу на основі договорів між урядами, урядовими та господарськими організаціями країн. М.е.о. можуть бути світовими або регіональними і охоплюють, як правило, окремі сторони міжнародних економічних відносин. Найбільш значущими є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Міжнародна торгова палата, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). В основі діяльності кожної М.е.о. лежить статут (установчий акт), який являє собою вид міжнародної угоди, фіксує цілі, принципи, структуру, форми діяльності і є вищим законом М.е о. Його положення не можуть суперечити нормам і принципам сучасного міжнародного права. Незважаючи на те, що внутрішня структура М.е.о. різноманітна, є риси, притаманні багатьом із них. Так, вищим органом таких організацій є спільні збори (конференції) засновників (членів), які збираються через визначений час. Збори, як правило, приймають нових членів, переглядають статут, встановлюють розмір внесків, приймають бюджет і т.ін. Між зборами діяльністю М.е о. керує виконавча рада (президія), постійний секретаріат на чолі з генеральним секретарем (директором). Крім того, затверджуються допоміжні органи консультативного характеру: комісії, комітети, робочі групи, ради тощо. Міжнародні розрахунки— грошові розрахунки між державами, підприємствами, організаціями, банками, окремими особами різни*країн. Пов'язані із зовнішньою торгівлею, кредитами, інвестиціями, транспортними послугами, туризмом, утриманням дипломатичних представництв, різними некомерційними переказами коштів закордон. Головне місце займають розрахунки зовнішньої торгівлі. Загальні умови розрахунків оформляються міжнародними угодами. М.р. за торговельними операціями здійснюються на неоднакових умовах, у різноманітних формах і оформляються різними платіжними документами. Найбільш поширеними формами таких розрахунків є платежі готівкою, тобто оплата авансом або негайно після поставки товару за умови представлення продавцем
|