Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Монопольний прибуток Монопольний прибуток —- вид доходу, економічна форма реалізації панування монополії, зокрема монополізації науково-дослідних розробок, патентів, ліцензій, передової'техніки і технології, найбільш освіченої та кваліфікованої робочої сили, найпрогресивніших форм та методіа організації та управління виробництвом. Основними джерелами М.п. є: експлуатація висококваліфікованої робочої сили; привласнення частини додатково? вартості, створеної на дрібних та середніх підприємствах, пов'язаних з монополією через систему контрактів. Так, американська компанія „Дженерал моторе" має монопольні відносини з майже 40 тис. підприємств, які виготовляють для неї окремі деталі, вузли, займаються реалізацією виготовленої продукції. Третім джерелом М.п. є частина доходів населення (заробітна плата, дивіденди тощо), яке купує у монополій продукцію за завищеними цінами. Ще одним джерелом М.п. є надприбуток, який отримують гігантські монополістичні об'єднання в результаті впровадження нововведень (передових технологій, кращих методів організації праці тощо). Структура М.п. може бути виражена формулою: Р^ = Р1 + Р2 + Р3, де Р1 —середній прибуток, отримуваний підприємцями за умов вільного переливу капіталу в результаті дії міжгалузевої конкуренції; Р2 — звичайний надприбуток, який отримують підприємці, що здійснюють нововведення; Р3 — монопольний надприбуток від використання (зловживання) монопольного становища. Моральний знос основних фондів — зменшення вартості засобів праці внаслідок науково-технічного прогресу і зростання продуктивності праці. М.з.о ф. відбувається у двох формах: 1) втрата засобами праці частини своєї початкова вартості внаслідок зростання продуктивності праці в галузях, які виготовляють такі зароби. Коли виробництво в цих галузях стає масовим, зменшується вартість засобів праці, внаслідок чого вони продаються за нижчими цінами. Тому вартість старих засобів праці, які мають такі ж технічні характеристики, що й нові, визначаються новою вартістю і відповідно нижчою ціною; 2) втрата вартості раніше придбаних засобів праці, але менш економічних, ніж нові, що з'явились у результаті науково-технічного прогресу. Вартість старих засобів праці знижується пропорційно відносному зменшенню їх ефективності. Конкуренція змушує вводити нову техніку. Масових масштабів М.з.о ф. набуває в період економічних криз. З метою зменшення втрат від М.з.о.ф. підприємці встановлюють значно вищі норми амортизації. Регулюючу роль у цьому процесі відіграє держава. Щоб зменшити такі втрати, слід інтенсивно використовувати засоби праці. В Україні переважна маса засобів праці у промисловості зношена фізично (близько 65%) і морально (понад 95%). Мотивація трудова (відфр.тоіії— спонукальна причина, привід до будь- яких дій) — усвідомлене і цілеспрямоване спонукання працівника до праці шляхом стабільного впливу на його потреби, інтереси та цілі. М.т. є складовим елементом управління. Оскільки в основі трудової діяльності людини лежать її потреби та інтереси, головними з яких є матеріальні, то для створення тривалих мотивів людини до праці необхідно впливати на П-і А |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник