Натуральні показники виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників. Н.г. переважає в умовах недостатнього розвитку продуктивнихсил, суспільного поділу праці, товарно-грошових відносин, коли виробничі відносини є прозорими, тобто безпосередніми відносинами між людьми Для Н.г. характерні традиційність, обмеженість виробництва і споживання, незмінність пропорцій і структури виробництва, рутинна техніка і т ін. З розвитком продуктивних сил товарне виробництво витісняє Н.г. У той же час пережитки Н.г. зберігаються і в умовах панування товарно-грошових відносин. У багатьох слаборозвинутих країнах натуральні форми господарювання складають значну, а в деяких країнах — переважну частину економіки. Натуральні показники — показники, які характеризують кількісно і якісно (у фізичних і умовних одиницях виміру) сукупність створених у суспільному виробництві споживчих вартостей. Прикладом Н.п. у фізичних одиницях виміру є показники в кілограмах, центнерах, метрах, штуках, кіловат- годинах, літрах тощо. Для вимірювання однорідної за споживчими якостями продукції, яка не зовсім порівняльна між собою, застосовуються умовні натуральні вимірники (так, мінеральні добрива вимірюються у перерахунку на 100% споживчих речовин). Н.п. мають велике значення для характеристики суспільного виробництва, оскільки характеризують не тільки кількісні, але й споживчі властивості продукції, яка випускається, її асортимент, номенклатуру. Застосування Н.п. дозволяє визначати кількість тих чи інших споживчих вартостей, що припадає на душу населення, з'ясовувати збалансованість виробництва і споживання тощо. Визначення потреб економіки в цілому і її окремих сфер, галузей у матеріалах, готових виробах і т.д. також здійснюється за допомогою Н.п., які в даному випадку виступають, як певні норми і нормативи. Система Н.п. служить базою для розрахунку вартісних показників. Наука як продуктивна сила суспільства — сфера розумової діяльності людства, яка полягає у розробці і теоретичній систематизації знань про реальну дійсність, що використовуються для підвищення ефективності виробництва матеріальних і духовних благ. Це передбачає органічний взаємний зв'язок між науково-дослідними і дослідно- конструкторськими роботами (НДДКР), з одного боку, масовим виробництвом — з другого. Н. є загальним духовним продуктом суспільного розвитку, загальним інтелектом, суспільним знанням. Перетворення Н. у безпосередню продуктивну силу суспільства розпочалось з промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. разом з виникненням великого машинного виробництва. В умовах НТР роль Н. кардинально змінилася, вона перетворилась у безпосередню продуктивну силу, що характеризується такими основними рисами: а) замість експериментальних знань на перше місце вийшли теоретичні; б) Н. в більшості галузей виробництва поступово перетворюється у початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва; в) безперервно відбувається „онаучування" виробництва, тобто виробничі процеси набувають наукового характеру; г) розвиток Н. є основою переходу до
|