Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Націоналізація вагомий. Так, займаючи всього 2,7% території Союзу і маючи 18% населення, Україна добувала у 1988 р. 25% вугілля, 35% сталі, 41% чавуну, 46% залізної руди, випускала 23% загальної' кількості тракторів, 37,1 % кольорових телевізорів, 96% тепловозів. У той же час в Україні вироблялось лише 17,5% електроенергії, добувалось менше.7% нафти, 4,2% газу, 15% мінеральних добрив. Наукова діяльність в Україні велась в 1900 наукових установах, організаціях і підприємствах, в яких було зайнято майже 500 тис. наукових працівників, в т.ч. 6,5 тис. докторів і 50 тис. кандидатів наук. У той же час на початку 90-х р. залишались невикористаними 108,9 тис. винаходів, що становило понад 80% створених та зареєстрованих протягом 1985—1990 рр. винаходів. До Н.-т.п. належить загальноосвітній рівень працівників, який в Україні становить 9,5 років. Для порівняння зазначимо, що рівень освіти в розвинутих країнах Західної Європи та в Японії значно вищий. Так, кількість студентів в університетах та інститутах франції з розрахунку на 10 тис. населення на 27% вища, ніж в Україні. Науково-технічний прогрес — еволюційний і поступовий розвиток науки і техніки. Довгий час наука і техніка розвивались відокремлено. їх зближення почалось при мануфактурному виробництві, а завершилось під час першої промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. До цього матеріальне виробництво розвивалось здебільшого завдяки нагромадженню емпіричного досвіду. Паралельно йшов поступовий прогрес наукових знань про природу. Крупне машинне виробництво стало визначатись перш за все прогресом науки і відкрило великі можливості для її технологічного застосування. Тим самим наука і техніка стали органічно пов'язаними, взаємостимулюючи розвиток Революційний етап НТП починається з середини 50-х років XX ст. і отримав назву НТР (див. Науково-технічна революція). Наука при цьому перетворюється у безпосередню продуктивну силу, постійно революціонізуючи розвиток техніки. Характерною рисою сучасного НТП є те, що він охопив всі сторони життєдіяльності суспільства. Націоналізація (відлат. паїіо — народ) — перехід приватної власності у власність держави. Н має різний соціально-економічний і політичний зміст залежно від того^ким, в інтересах кого і в яку історичну епоху вона проводиться. При феодалізмі Н. здійснювалася з метою централізації влади у боротьбі з окремими феодалами, зміцнення монархії, концентрації землі в руках держави. В ході буржуазних революцій Н. земель сприяла ліквідації економічної'бази феодалізму і прискоренню капіталістичного розвитку. У 2-й половині XIX ст. швидкий розвиток продуктивних сил привів до того, що окремі сфери і галузі економіки за своїми масштабами стали переростати межі приватної* власності. Це спонукало в ряді країн до Н. шляхів сполучення і засобів зв'язку в інтересах розвитку економіки або в політичних і фіскальних цілях За своїм характером Н. може носити як прогресивний, так і реакційний характер. Прогресивна лише та Н., яка викликана потребами розвитку продуктивних сил. Після Жовтневої революції в Росії Декретом про землю було відмінено приватну власність на землю і 219 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник