Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Невиробнича сфера Національний дохід — частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість (V + т). У1992 р. суспільний сукупний продукт в Україні становив 4614 млрд. крб., а Н.д. — 1271 млрд. крб. За натурально-речовим змістом Н.д. складається із засобів виробництва і предметів споживання, які використовуються для нагромадження і споживання. Кількісно Н.д. визначається як різниця між сукупним суспільним продуктом і матеріальними затратами на його створення протягом року (амортизація, сировина, матеріали і т.д.). Розмір Н.д. залежить від кількості працездатного населення, рівня продуктивності та інтенсивності праці. При розподілі Н.д. утворюються такі форми доходів, як заробітна плата, прибуток, процент, рент^, орендна плата, дивіденд. Вони називаються первинними, або основними. У результаті перерозподілу такі доходи трансформуються у вторинні, або похідні. Це відбувається через державний бюджет, механізм цін, кредитну систему; внески у різні фонди та ін. В Україні в 1991 —1993 рр. Н.д. скоротився на 39%, а у США під час найбільш глибокої економічної кризи 1929—1933 рр. спад виробництва не перевищував 25%, в СРСР під час другої' світової війни — на 30%. Подальший перерозподіл Н.д. формує кінцеві доходи у суспільстві, з використанням яких відбувається його споживання. Н.д. складається із фонду нагромадження (приріст основних виробничих і невиробничих фондів, запасів, предметів праці і резервів) і фонду споживання (сукупність благ, придбаних населенням на отримані доходи). Використаний Н д. відрізняється від виробленого Н.д. на величину відшкодування втрат (незібраний або частково зіпсований врожай, втрати від стихійного лиха) і зовнішньоторгового сальдо. В сучасних умовах вирішальним фактором росту Н.д. є ріст ефективності суспільного виробництва і перш за все продуктивності праці. Вони, в свою чергу, тісно пов'язані з прискоренням науково-технічного прогресу, підвищенням загальноосвітнього, культурного рівня працівників, їх активності, розвитком ініціативи трудових колективів. Невиробнича сфера — сукупність галузей народного господарства і видів діяльності, де виробляються різноманітні нематеріальні послуги для задоволення соціальних, духовних потреб людей і суспільства в цілому. Ці потреби необхідні для всебічного розвитку особи, збереження і зміцнення здоров'я людей. До Н.с. належать житлово-комунальне і побутове обслуговування населення; пасажирський транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення, освіта, культура, мистецтво, наука і наукове обслуговування, управління, громадські організації. Розвиток Н.с. залежить від рівня продуктивності праці у матеріальному виробництві, характеру відносин власності, економічної політики держави та інших факторів. У розвинутих країнах світу частка Н.с. досягла величезних розмірів (понад 60%) і тенденція до її зростання зберігається. Соціально-економічна політика колишнього СРСР, яка постійно була зорієнтована на пріоритет матеріального виробництва, стримувала і деформувала розвиток Н.с. Тому і в Україні Н.с. відчуває великі труднощі через слабку матеріальну базу, низьку організацію |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник