Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
„Ноу-хау" матеріальних благ) та послуг культурно-побутового призначення (забезпечують людині найсприятливіші умови для її фізичного і духовного розвитку, сприяють поповненню енергозатрат організму, збереженню працездатності та тривалості життя). Нормування праці — встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н.п. є однією із найважливіших складових частин наукової'організації праці. Н.п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок часу виконання роботи. Норми, встановлені аналітичним методом і обгрунтовані науковими дослідженнями, передовим виробничим досвідом, називаються технічно обгрунтованими (технічними). Основний машинний час нормують, виходячи із значень найважливіших параметрів предмета праці з використанням паспортів обладнання і нормативів, які визначають режим їх роботи. Основний, допоміжний, підготовчо-завершальний час і час на обслуговування робочого місця розраховується на базі нормативів часу, в який входить час на виконання окремих елементів роботи. Для розрахунку машинно-ручного часу використовуються одночасно паспорти обладнання, нормативи режимів його роботи і нормативи часу. Методика нормування праці залежить від характеру виконуваних робіт і типу виробництва. Найбільш диференційовані методи нормування праці, які передбачають розрахунок часу за трудовими діями і прийомами, застосовуються в умовах масового виробництва. "Ноу-хау" (відангл. кпоьу-/ю№— знаю як)—сукупність технічних знань виробничого, комерційного та іншого досвіду, необхідного для виготовлення якого-небудь виробу, відтворення виробничого процесу і т.д. „Ноу-хау" включає не тільки технічну, але й комерційну інформацію, а також неопубліковані винаходи і застосовується в ліцензійних угодах, домовленостях про технічне співробітництво тощо. „Ноу-хау" вважається власністю підприємства з патентами на винахід, товарними знаками, авторськими правами. Обмін „ноу-хау" може здійснюватися за згодою між підприємствами шляхом передачі документації, організації навчання лрацівників, участі спеціалістів у промисловому виробництві. Як правило, передача „ноу-хау" відбувається разом з передачею патентних прав, продажем виробів, але інколи підписуються домовленості, об'єктом яких є виключно „ноу-хау". Передача інформації типу „ноу-хау" за контрактом здійснюється в таких формах: технічні документи (креслення, проекти, схеми, техніко-економічне обгрунтування, технологічні карти, методики, розрахунки, формули і т.п.); усна інформація і показ документації з повідомленням технічних відомостей, передачею досвіду, навиків, прийомів роботи, виготовлених зразків технічних об'єктів, ознайомлення з якими розкриває закладені в них конструктивні та інші рішення. Договір на „ноу-хау" укладається терміном на 5—10 днів. Після закінчення строків його дії можливі суперечності врегульовуються умовами про безстрокове використання інформації. 233 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник