Община робочої сили полягає в тому, що вона не тільки переносить свою вартість, але й створює нову, в т.ч. додаткову вартість. Величина використовуваного О.к. визначається розмірами виробництва і часом обороту. Прискорення його дає можливість скоротити частину О.к. Найбільше значення для привласнення зростаючої маси додаткової' вартості має прискорення обороту змінного капіталу. Община — різні фюрми соціальної спільності (сільські общини, релігійні і т.ін.), початкова форма соціальної організації суспільства, притаманна певною мірою всім докапіталістичним формаціям. За первісного ладу її виявом є виробничі та сімейні колективи. О. є також умовою життя окремого індивіда, першою продуктивною силою суспільства. В ній здійснювалось колективне привласнення засобів життя. З розвитком продуктивних сил, поділу праці всередині О. почав зароджуватись інститут управління, персоніфікатором якого були общинні та рядові старійшини, вожді. Розрізняють ранньородову О. мисливців, збирачів плодів тощо та пізньородові О. скотарів і землеробів. Основними етапами розвитку О. були азіатська, антична і германська. В кожній з них мало місце органічне поєднання колективного й індивідуального привласнення, відповідних форм землеволодіння. Але якщо в азіатській О. переважало колективне привласнення, то в германській — приватне. В Російській імперіїу XVII—XVIII ст. О. стає основною формою землекористування, а після реформи 1861 р. — нижчою ланкою адміністративного управління на селі. Після революції 1917 р., в період наступної колективізації сільського господарства О. поступово ліквідовувалась. Одноосібне підприємство — вид підприємницької діяльності, який найповніше відповідає прагненню людини до одержання особистої" вигоди в умовах ринкових відносин. О.п. є найпростішою і найдавнішою формою підприємницької діяльності. Одноосібна (приватна) фірма — господарська організація, створена однією особою, яка є її власником і веде справу на свій ризик, а тому несе повну відповідальність за неї і має право на весь її чистий прибуток. Згідно з Законом України „Про підприємництво" підприємницька діяльність здійснюється за такими принципами: 1) вільний вибір видів діяльності; 2) залучення на добровільних засадах майна та коштів юридичних осіб і громадян; 3) самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції; 4) вільний найм працівників; 5) залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством; 6) вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством. Створюючи фірму, підприємець отримує можливість найбільш раціонально використати робочу силу, матеріали, ідеї з тим, щоб підвищити прибутки. Якщо ж нова фірма не здатна забезпечити високу ефективність, то її створення недоцільне. Щоб вижити, одноосібні фірми мають виробляти якісні товари і послуги, вести виробництво при витратах, що дозволяють продавати товари за цінами нижчими, ніж у конкурентів, і забезпечувати при цьому прибуток; мати змогу зібрати необхідну ооо
|