Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Особистий прибутковий податок егоїстичні потреби, виробники одночасно працююють на суспільство. Так значною мірою досягається поєднання приватних і суспільних інтересів. Особистий прибутковий податок — податок, яким обкладається дохід окремих осіб (домогосподарств і одноосібних фірм). Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі (за ринковими цінами), так і в грошовій (національній чи іноземній валюті). До сукупного оподатковуваного доходу громадян не включаються проценти та виграші за вкладами в установах банків, за ощадними сертифікатами та державними казначейськими зобов'язаннями, а також суми, одержані громадянами внаслідок розміщення їхніх власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі і в іноземній валюті. Для категорій населення — громадян, що постраждали від чорнобильської катастрофи, учасників Великої Вітчизняної війни та інвалідів з дитинства й інших — існують пільги, що виражаються у відповідному для цих категорій зменшенні розміру оподатковуваного доходу. О п.п. повинен мати не тільки фіскальний характер (для поповнення доходів державного бюджету), а й бути дійовим стимулом до активної участі у виробничому процесі та у підприємницькій діяльності. Ощадні установи — система фінансово-кредитних закладів, призначених для мобілізації тимчасово вільних грошових коштів, формування з них позичкового капіталу і кредитування тих, хто потребує додаткових коштів. Історія товарно-грошових відносин свідчить: чим вищого рівня вони набувають і чим більша спеціалізація і концентрація виробництва, тим важливішою стає роль фінансової діяльності О.у., до яких належать комерційні банки, найпершою функцією яких є стимулювання безстрокових депозитів і ведення поточних рахунків; ощадно-позичкові асоціації і взаємно-ощадні банки, у яких розміщуються заощадження домашніх господарств для фінансування житлового будівництва; кредитні спілки, які покликані надавати допомогу у фінансуванні покупок на виплату (кредит) та задоволенні інших потреб своїх членів — осіб з невеликими доходами. О.у. виникли і розвинулися у систему на основі дп функції грошей як засобу нагромадження. Вони забезпечують заощадження грошових доходів, що не використовуються на поточне споживання, але об'єктивно потрібних населенню для задоволення безперервності процесу споживання. В економічних теоріях заощадження прирівнюються до інвестицій і утворюються з трьох частин, особистих заощаджень, заощаджень корпорацій і трудових доходів. Комерційні банки, як універсальні ощадно-кредитні заклади, мобілізують грошові доходи і заощадження підприємств, організацій і населення для надання кредитів товаровиробникам. Потреба у заощадженнях і наданні кредиту пов'язана з нерівномірністю процесу відтворення в суспільному 246 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник