Потреби економічні угоди про темпи зростання своїх доходів у відповідності з певними .орієнтирами зростання продуктивності праці. Немало кейнсіанців виступають за необхідність довгострокової стратегії регулювання економіки, глибоких структурних реформ, за впровадження системи національного планування економіки і т.ін., що передбачає активніше втручання держави в макроекономічні процеси. Потреби економічні — передумова і внутрішні спонукальні мотиви розвитку матеріального і духовного виробництва. Будучи усвідомленими, вони перетворюються в економічні інтереси. П.е. слід розглядати у процесі відтворення, що передбачає взаємозв'язок виробництва і споживання. Потреби насамперед народжуються у виробництві, в процесі праці і пов'язані з процесом праці. Тому добровільна, творча виробнича діяльність є вищою насолодою людини. Задоволення П.е. відбувається у споживанні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки П.е. здійснюється органічний взаємозв'язок цілей. Серед П.е., розглянутих відносно масштабів і структури виробництва, виділяють, насамперед, абсолютні. Вони визначаються максимальним обсягом створюваних у суспільстві матеріальних благ і послуг за найсприятливіших умов, які могли б бути спожиті суспільством. Дійсні П.е.— ті, які задовольняються при оптимальних розмірах виробництва. Фактичні П.е. виступають у формах задоволеного попиту. Розрізняють також П.е. суспільства, класів, соціальних верств, прошарків і груп, а також окремих людей. При відтворенні здібностей людини виділяють фізичні, духовні та соціальні потреби. Потреби матеріальні — потреби, які виникають у сфері матеріальної життєдіяльності. їх об'єктом є матеріальні блага і послуги, необхідні для відтворення трудових ресурсів (продукти харчування, одяг, взуття, житло тощо). Потреби платоспроможні — потреби, обмежені не лише наявною товарною масою, але й рівнем грошових доходів населення та цінами на товари. Праця — процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. При цьому людина здійснює і свою свідому мету, яка визначає спосіб і характер'її дій і якій вона підкоряє свою волю. В процесі П. створюються матеріальні і духовні блага для задоволення особистих, колективних і суспільних потреб. Процес П. включає в себе три основні моменти: П. людини; предмети П; засоби П., за допомогою яких людина впливає на предмет П. З точки зору виникнення та розвитку людства процес П. починається з моменту виготовлення та використання засобів П., які разом із предметами П. утворюють засоби виробництва. В процесі П. люди вступають у певні виробничі відносини і зв'язки між собою, у відносини власності. П. виступає у двох формах: конкретна, в процесі якої створюється споживча вартість, і абстрактна, яка створює вартість товару. Щодо змістовності, виділяється проста і складна П. В умовах НТР П. людини замінюється системою машин і механізмів, які
|