Робітник нового типу спожитих калорій населенням Україна була в першій десятці країн світу. Щоправда, в раціоні харчування людей бракувало таких цінних продуктів, як м'ясо, молоко, овочі, фрукти. Різко знизилися рівень та якість харчування в умовах кризового стану економіки України. У1992 р., наприклад, споживання м'яса на душу населення скоротилося в Україні на 15 кг порівняно з 1990 р., молока й молокопродуктів — на 89 кг, яєць — на 45 шт. Мало місце скорочення споживання цих продуктів і в наступні роки. За цей час відбулася також помітна зміна структури харчування — зросла питома вага в ній продуктів рослинного походження (хліба й хлібопродуктів, картоплі, овочів). Погіршення харчування — наслідок глибокої кризи в аграрному секторі. Р.ж. характеризується ступенем задоволення потреб населення в одязі, взутті, предметах культурно- побутового призначення, житлі та його комфортабельності. За всіма цими показниками Україна, як і інші республіки колишнього СРСР, істотно поступається розвинутим країнам світу, особливо щодо зебезпеченості житлом, його комфортабельності. У1990 р., наприклад, в середньому у республіці на одного міського жителя припадало 17,8 кв.м, а сільського — 20 кв.м. Це у 2—3 рази менше, ніж у розвинутих країнах. Кожна дев'ята-десята квартира в місті — без водопроводу, каналізації. Мільйони громадян України не мають житла. Протягом 1991—1994 рр. будівництво житла різко скоротилося. З боку держави спостерігається тенденція зняти з себе відповідальність за забезпечення своїх громадян житлом. Заохочується індивідуальне будівництво. Р.ж. характеризується також можливістю і якістю медичного обслуговування, змогою здобути освіту й кваліфікацію за своїм вибором, пенсійним забезпеченням, його якістю, можливістю працювати, умовами праці, відпочинку. Згідно з оцінкою ООН за рівнем життя у 1993 р. Україна посідала 45-те місце. Робітник нового типу — працівник, який почав формуватись у розвинутих країнах Заходу на початку другого етапу НТР, тобто всередині 70-х років XX ст. Найголовніші його риси: постійне прагнення до самовдосконалення, розвиток творчих і організаторських здібностей, професійних умінь і навичок, відчуття нового, уміння оцінювати досягнуте, бачити недоліки і шукати шляхи їх усунення; економічне мислення (уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого підприємства, галузі народного господарства варіанти вирішення проблем), оволодіння найновішими технологічними, проектно-конструкторськими розробками, техніко-технологічна культура, орієнтація на найраціональніше використання економічних і природних ресурсів та ін.; рівень підготовки до організаційної й управлінської діяльності (володіння найновішими методами, формами організації праці, уміння ефективно організувати роботу колективу тощо); психофізіологічні якості (цілеспрямованість, сумлінність, працьовитість, психологічна стійкість та ін.). У Р.н.т. повинен бути широкий обсяг базових знань та умінь, щоб швидко пристосуватись до нової техніки, багатопланова кваліфікація, здатність до розумового та психологічного напруження, уміння контактувати з іншими робітниками, в т.ч. через технічні засоби комунікації. У Р.н.т. все більшу роль починають відігравати потреби у вільній творчій праці й її універсальності характеру,
|