Світовий науково-технічний прогрес торгівлі (ЄАВТ), в угоді (лютий 1991 р.) про намір створення Північноамериканського ринку тощо. Певні кроки на шляху до інтеграції роблять й інші країни. Прикладом цього є Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Карибська співдружність (КАРИКОМ), утворення спільного ринку країн Південного конусу (МЕРКОСУЛ). формуванню цілісності С.г. сприяє розвиток інфраструктури міжнародних економічних відносин. Йдеться про розширення світових транспортних зв'язків, зокрема зростання потужностей морського транспорту, будівництво портів, каналів, прокладання трансконтинентальних залізниць, збільшення ролі авіаційного та автомобільного транспорту. Значне місце тут посідають світові системи зв'язку, сучасні інформаційні системи. Серед головних форм функціонування С.г. велика кількість міжнародних економічних організацій загального, галузевого, регіонального профілів. Найбільш впливові серед них — Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) тощо. В процесі розвитку С.г. між його структурними ланками виникають суперечності .які розв'язуються економічними та політичними методами. Розвиток С.г., опираючись на поглиблення міжнародного поділу праці* має позитивне значення для прогресу людства. С.г. веде до зростання продуктивних сил, сприяє широкому використанню досягнень сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства, створює передумови для забезпечення стабільної реалізації принципів мирного співіснування у міждержавних відносинах. Світовий науково-технічний прогрес — процес поступового розвитку науки, техніки, виробництва і сфери споживання у світовому господарстві. С.н.-т.п. виявляється в ступені розвитку та використання сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства. До останнього входять національні науково-технічні потенціали та міжнародні зв'язки і спільні дії зацікавлених країн у реалізації досягнень світової науки і техніки. С.н.-т.п. включає фундаментальні та прикладні наукові дослідження, проектно-конструкторські, технологічні, дослідно- експериментальні і соціально-економічні розробки, створення новихта удосконалення діючих технічних засобів, форм і методів функціонування виробництва, розширення сфери застосування нової'техніки і технологій, здійснення прогресивних структурних зрушень у суспільному виробництві. Поширенню С.н.-т.п. сприяють міжнародні науково-технічні зв'язки, що в основному зводяться до обміну результатами розвитку науки і техніки, спільного проведення країнами, організаціями, фірмами об'єднання зусиль для розробки та використання науково-технічних нормативів і стандартів, обміну загальною науково-технічною інформацією, здійснення міжнародних науково-технічних програм та ін. Перспективні напрями С.н.-т.п.формуються в процесі розвитку інтеграційних науково-технічних" зв'язків між економічно розвинутими країнами. Цьому сприяє встановлення прямих науково-технічних виробничих зв'язків між фірмами, що займають провідні позиції в 292
|