Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Соціалізм виробництво та реалізацію продукції. У ринковій економші на С.п. впливає конкуренція. Це означає, що при зниженні собівартості враховують особливості попиту споживача, якість продукції", наявність однорідних товарів у конкурентів. У ряді випадків підприємство вдається до підвищення собівартості шляхом використання дорожчих матеріалів, додаткових затрат, пов'язаних з новою модифікацією виробу тощо. Доцільність таких витрат виправдовується намаганням залучити нових покупців. Зниження С.п. виступає головним засобом зростання прибутку підприємства. Соціалізм (відлат. зосіаііз — суспільний)—суспільний лад, економічною основою якого є суспільна власність на засоби виробництва. Поняття С. виникло в XV—XVI столітті і втілювало мрію трудящих про суспільство соціальної справедливості. Соціалісти вважали, що шлях до такого суспільства — не через приватну, а суспільну власність Спочатку С. розглядався його прихильниками як суспільство суцільної зрівнялівки у розподілі і споживанні. Наприклад, соціаліст Томазо Кампанелла писав, що в місті Сонця всі носять однаковий одяг. Жінкам заборонялось навіть мати різні зачіски. Далі ідея С. була розвинута в працях основоположників марксизму-ленінізму, в програмних документах комуністичного і соціал-демократичного руху. Практично до побудови С. приступили після перемоги Жовтневої революції в Росії (потім в СРСР), а після другої світової війни у ряді країн Східної' Європи, Азії, на Кубі. Практика спиралась в основному на модель адміністративно-командного С. яка ігнорувала економічні методи управління, заперечувала таку могутню рушійну силу, як вільна конкуренція. Монополія державної' власності неминуче вела до дефіциту товарів і послуг, до ігнорування досягнень науково-технічної революції, низької продуктивності праці. Не було справжніх економічних стимулів до збільшення номенклатури, асортименту і якості продукції. Це знижувало привабливість С. Події у Радянському Союзі, в країнах Східна Європи показали, що той С., який несе дефіцит, — не має підтримки більшості населення. Сьогодні соціалісти ведуть мову про пошуки нової моделі, яка поєднувала б переваги ринкова'економіки з перевагами С. (досвід КНР, В'єтнаму). ІдеїС. зберігаються в широкому соціал-демократичному русі, їм співчувають мільйони трудящих. Про це свідчать вибори в Європейський парламент, у Польщі, Угорщині та інших країнах, в т.ч. до Верховна' Ради України у 1994 році. Соціальна політика — політика спрямована на підвищення добробуту населення на основі прискореного розвитку соціальноїсфери, активного сприяння соціальних факторів у зростанні і підвищенні ефективності економіки. Зміст С.п. в Україні викладений в доповіді Президента України про основні засади економічної та соціалістичної політики A1 жовтня 1994 р.). В ній відзначається, що С.п. має бути адекватною стану економіки, сприяти виходу з кризи, забезпечувати задоволення мінімально необхідних стандартів життєвого рівня населення. Весь комплекс заходів С.п. спрямовується на збереження та відтворення трудового потенціалу народу, утвердження необхідної мотивації продукуючої'праці, запобігання масовому безробіттю. Основними напрямами С.п. в Україні є 302 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник