Соціальна сфера Соціальна сфера — одна з найважливіших сфер життя суспільства, охоплює інтереси всіх верств населення, відносини суспільства і особи, умови праці і побуту, здоров'я, відпочинку. С.с. вимагає значної уваги з боку держави, суспільства, особливо у плані наукового прогнозування й управління її розвитком. Важливу роль у цьому процесі відіграє система соціальних нормативів, які характеризують рівень реальних доходів, умови праці й побуту, ступінь підготовки й освіти різних соціальних груп. Оптимальний розвиток С.с. не можливий при залишковому принципі фінансування її потреб, що було характерним для колишнього СРСР. Така практика не викорінена й після здобуття Україною незалежності. Спеціалізація (відлат. зресіаііз — особливий) — фюрма суспільного поділу праці, виражена у поділі старих та формуванні нових галузей суспільного виробництва, а також у поділі праці всередині галузей. Розвиток ринкових відносин, зростання масштабів виробництва, науково-технічний прогрес — найважливіші фактори С., яка характерна для всіх галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери. Найголовнішою ознакою С. є вид продукції. Залежно від виду продукції, окремих деталей, частини готових продуктів та окремих операцій технологічного процесу їх виготовлення, якщо вони виділяються в самостійні галузі, розрізняють 3 основні види С. Предметна С. є найпростішою і найпоширенішою. Полягає в зосередженні окремих видів і типорозмірів готової продукції на мінімальній кількості підприємств і галузей промисловості (автомобільні, тракторні заводи, взуттєві фабрики тощо).- Подетальна передбачає, що підприємства виготовляють лише окремі частини, агрегати, вузли або деталі виробів. Подетальну С. здійснюють залежно від матеріалу, з якого виготовляють вироби (метал, пластмаси), або від характеру виробів (стандартні, нормалізовані, спеціальні). Технологічна С. полягає в тому, що на підприємстві виконують лише окремий технологічний процес (ливарне, ковальське виробництво). Спілка — товариство з необмеженою кількістю учасників, мета якого сприяти їх промислу чи господарській діяльності засобами колективного виробництва; учасники не несуть особистої відповідальності за її зобов'язання. Членами С. можуть бути фізичні та юридичні особи на підставі письмової заяви з моменту внесення у список учасників. Основні видатки: закупівельні — здійснюють оптові закупівлі товарів; кредитні — надають пільги на кредити і проведення інших банківських операцій; товарні — займаються постачанням сільськогосподарськими товарами, заготівлею, збутом і реалізацією сільськогосподарської продукції; виробничо-збутові, будівельні — ведуть будівництво житлових будинків з наступним їх використанням членами С. Організація роботи С. покладена на правління, у складі якого повинно бути не менше двох осіб, обраних загальними зборами або контрольною радою і наділеними повноваженнями для керівництва справою і представництва. Основні обов'язки членів С. — сплата передбаченого статутом платежу, участь у погашенні боргу в разі банкрутства, якщо це передбачено статутом. Основні права учасників С: використання майна; право на участь у прибутку, якщо він використовується для нагромадження; участь в 304
|