Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Технічна будова капіталу продуктивних сил на відміну від відносин економічної власності (виробничих відносин), які виступають суспільною формою ос розвитку. Високий рівень розвитку Т.-е.в. сприяє прогресу продуктивних сил, ефективності виробництва. Про значно вищий рівень Т.-е.в. у розвинутих країнах Заходу свідчить той факт, що там виготовляється близько 1 млрд. видів продукції, а у країнах СНД — приблизно 25 млн. Найбільш динамічним елементом Т.-е.в. є розвиток спеціалізації та кооперації в межах одиничного поділу праці як на національному, так і на інтернаціональному рівні. Зокрема, у машинобудівній й електротехнічній промисловості Франції на поставки за кооперацією припадає до 60% вартості готової продукції. Із 8 тис. компаній-суміжників і субпостачальників, з якими кооперується італійський автомобільний концерн .фіат", — 2 тис. зарубіжних фірм. В Україні частка експорту у національному доході на початку 90-х років XX ст. становила лише 4,8%, в той час як аналогічний показник у світовій економіці — близько 17%. Крім того, внаслідок розриву господарських зв'язків з країнами колишнього СРСР в Україні значно порушена спеціалізація і кооперація між підприємствами, що поглиблює економічну кризу, робить народне господарство більш замкнутим, а значить, менш ефективним. Технічна будова капіталу — співвідношення між масою засобів виробництва і чисельністю робітників, які приводять їх у дію. Визначається декількома показниками: кількістю електроенергії'(у КВт/год.), потужністю двигунів (у к.с), з розрахунку на одного робітника, обсягом переробленої ним сировини (у кг) тощо. Т.б.к. характеризує рівень розвитку продуктивних сил, співвідношення між матеріально-речовими і особистісними факторами виробництва, відношення витрат минулої праці до живої та ін. Зростання Т.б.к. відображає розвиток технологічного способу виробництва, масштаби впровадження у виробництво результатів науково-технічного прогресу, ступінь розгортання НТР, використання людиною сил природи тощо. Технологічний спосіб виробництва — спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко-економічних відносин. На.відміну від Т.с.в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи виробничих відносин (економічної* власності). Розвиток людства супроводжувало три Т.с.в., які базуються на ручній праці, праці машин, автоматизованій праці. Перший існував з моменту виникнення людства до кінця XVIII — початку XIX ст., тобто до першої промислової революції. Другий виник наприкінці XVIII — початку XIX ст. і проіснував у розвинутих країнах світу до середини 50-х років XX ст., тобто до початку НТР. З середини 50-х років формується Т.с.в., який базується на автоматизованій праці (див. Автоматизоване виробництво). Першому Т.с.в. впродовж значного періоду розвитку не було властиве технологічне підкорення праці власником засобів виробництва. Таке |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник