Управління цінами впровадження товару на ринок, тобто встановлення на аналогічні товари нижчої ціни, ніж є на ринку; 3) „психологічна" ціна, яка встановлюється дещо нижче будь-якої круглої суми (наприклад, 99 коп., 199 крб.) і складає чисто психологічне враження у споживача нижчої ціни; 4) ціна лідера на ринку або в галузі, яка встановлюється відповідно до ціни, яку пропонує головний конкурент на ринку — як правило, провідна фірма галузі; 5) ціна із заміщенням витрат виробництва, тобто визначення ціни на свою продукцію із врахуванням фактичних витрат на її виробництво та середньої норми прибутку на ринку або в галузі; б) престижна ціна, тобто ціна на вироби дуже високої якості, яким притаманні особливі, неперевершені властивості. З допомогою маркетингу керівництву підприємства треба зробити вибір, якому з цих видів цін на нові товари та відповідних підходів до ціноутворення віддати перевагу. Вибір залежить від долі ринку збуту, яку контролює підприємство; швидкості впровадження на ринок нового виробу; періоду окупності капітальних вкладень; гостроти конкуренції на ринку і таке інше. В сучасних умовах встановлення цін на вироби та послуги, які вже є на ринку, неможливе у відриві від постійного удосконалення технічних параметрів виробництва продукції і підвищення її якості. Всі ці зміни повинні впроваджуватись з урахуванням вимог маркетингу відповідно до запитів та смаків конкурентних груп споживачів. Для успіху в конкурентній боротьбі керівництву підприємтсва необхідно виробити стратегію, спрямовану на постійне зниження цін на традиційні для цього сегмента ринку товари та послуги. Тому в умовах сучасного ринку підприємства одночасно повинні вирішувати два здавалося б взаємовиключні завдання: по-перше, забезпечувати постійний ріст якості та підвищувати споживчі властивості товарів, які вже є на ринку; по-друге, постійно знижувати ціни ни них. Для досягнення таких цілей необхідно і радикально переглянути систему управління та організації виробництва. При цьому особливе значення має правильний підхід до ціноутворення на конкретні види продукції для даного сегмента ринку. Від того, якому з підходів надано перевагу, залежить не тільки конкурентоздатність підприємства на ринку, але й можливість' забезпечення рентабельності виробництва, стійкості його фінансового становища при зниженні рівня цін. Для сформованого ринку товарів та послуг можна виділити вісім основних видів цін, застосування яких забезпечує підвищення конкурентозданості підприємства: 1) змінна знижувальна ціна на вироби та послуги, яка встановлюється залежно від співвідношення попиту та пропозиції і повільно знижується в міру насичення ринку; 2) довгострокова ціна, яка мало змінюється протягом довгого періоду; 3) ціна споживчого сегмента ринку, тобто ціна на приблизно один і той же вид виробів і послуг, які реалізуються для різних фуп споживачів (залежно від сегментації конкурентного ринку за споживачами); 4) еластична (гнучка) ціна, яка швидка реагує на зміни співвідношення попиту і пропозиції на ринку (як у бік зниження, так і в бік підвищення в залежності від характеру кон'юнктури); 5) ціна переваги, яка передбачає певне зниження цін на свої вироби підприємством, що П ЛА
|