Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Ціни державні оптові ціни промисловості. Перші включають витрати виробництва та прибуток підприємства, а також податок на добавлену вартість; другі, крім вищеназваних витрат, прибуток та податок на добавлену вартість збутових, транспортних організацій (в окремих випадках й акциз). Особливим видом Ц.г. є ціни на будівельні об'єкти, тарифи на електроенергію, вантажні перевезення тоща Ц.г. можуть бути єдиними у країні та диференційованими за зонами й групами підприємств; за строками дії — разові, тимчасові, постійні. З переходом до ринкових відносин в Україні посилюється децентралізація у формуванні Ц.г, практикуються договірні Ц.г. та побічне їх застосування при здійсненні бартерних угод. Проте зберігається й державне регулювання Ц.г. Велика увага приділяється формуванню інформативних масивів щодо Ц.г., підготовці кваліфікованих менеджерів у галузі ціноутворення. Ціни державні - ціни, що встановлюються державою на продукцію державних підприємств, ресурси, що впливають на загальний рівень цін у країні, соціально значимі товари. Ц.д. поділяються на фіксовані та регульовані /див. Ціни регульовані/, фіксовані зазначаються, як правило, в прейскурантах. У соціальній ринковій економіці Ц.д., як і інші, перебувають під впливом багатьох механізмів, насамперед ринкових, а тому підлягають періодичному перегляду. Із активізацією ринкових відносин в Україні сфера застосування Ц.д. постійно звужується. Ціни договірні — ціни, що встановлюються за домовленістю між продавцем та покупцем товару (на відміну від твердої прейскурантної ціни, що встановлюється заздалегідь і не може змінюватись за взаємною згодою сторін). Ц.д. — важливий елемент системи цін у ринковій економіці. Тому в Україні з переходом до ринкових відносин сфера застосування Ц.д. суттєво розширюється.В умовах дефіцитного монополізованого ринку Ц.д. можуть бути формою диктату продавця, способом завищення цін з метою отримання надприбутку. Тому важливу роль відіграють антимонопольна політика та побічний державний вплив на Ц.д. через прогресивне оподаткування прибутку, захист прав споживачів тощо. Ціни закупівельні — ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним та приватним, заготівельним, переробним та торговельним фірмам. Цз. застосовуються також при заготівлі продукціїхутрового звірівництва, рибництва, закупках вторсировини. Застосування Ц.з. звільняє господарства від витрат, пов'язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією продукції. В сільському господарстві колишнього СРСР застосовувались диференційовані за зонами закупівельні ціни та система надбавок (знижок) до них. Такі Ц.з. та система надбавок (знижок) встановлювались централізовано і періодично переглядалися. Проте основна частина господарств була хронічно малорентабельною або й збитковою, а необхідний паритет в обміні між промисловістю та сільським господарством був відсутній. В ході сучасної аграрної та загальної реформ в Україні сфера застосування Ц.з. звужується, а договірних — розширюється. Зберігається і державне регулювання Ц.з. на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник