Вартість робочого місця до складу такого кошика на сім'ю з двох чоловік включають 552 позиції, з трьох — 639 позицій, а із чотирьох — 652 позиції. Споживчий кошик у цій країні складається із 149 позицій щодо продовольчих товарів /23-27% загальної кількості позицій названих трьох типів сімей/ з таким розрахунком, щоб структура харчування забезпечувала денну калорійність /для працюючих в кількості 2822 калорії, для пенсіонерів — 2026І для дггей — 2123 калорії/. На початку 90-х років рівень прожиткового мінімуму відносно доходу на одну людину в цій країні становив близько 70%. В Білорусі і в республіках Прибалтики для вирахування прожиткового мінімуму береться показник соціального прожиткового мінімуму, в Росії, Україні та деяких інших країнах колишнього Союзу— фізіологічного. Вартість робочого місця — сукупність витрат у грошовій формі на робочу силу, засоби і предмети праці. Найдорожчим елементом В р.м. в сучасних умовах є витрати на підготовку виажоквалк|)іксван6іробочоісили. Вартість створювана'складної'робочої'сили у США в середньому перевищує 400 тис. дол. В обробній промисловості США вартість основного капіталу на одне робоче місце становить близько 40 тисдол. Вартість складна'робочої'сили відображає всю сукупність затрат суспільства на"» підготовку: прямі затрати середньої' сім'ї на виховання дитини до 18-річного віку, втрачені матір'ю заробітки, вартість праці учня, вчителів, батьків /у неробочий час/. Вартість робочого місця у різних сферах» галузях економіки і у різних фірмах неоднакова. Так, американська корпорація ІБМ витрачає на підготовку одного торговельного агента до 100 тисдол. протягом 1,5 року. Виробниче навчання одного робітника обходиться німецькому концерну „Фольксваген" у 100 тис. марок за три роки. Щорічна заробітна плата американського робітника середньої кваліфікації на початку 90-х років становила близько 25 тисдол. Оскільки середня вартість основного капіталу на одне робоче місце в обробній промисловості США становить близько 40 тисдол., то середня вартість одного робочого місця /крім витрат на предмети праці/ для фірми у цих галузях становить близько 65 тисдол. на рік. Вартість товару індивідуальна — вартість виробництва, що відображає затрати праці в конкретних умовах виробництва, а тому конкретизує поняття вартості товару. Індивідуальна вартість товару, хоч і відображає затрати праці індивідуального виробника, але не може виступати в якості вартості товару, оскільки не зведена до спільного знаменника — суспільно необхідного часу, який і є критерієм виміру створеної вартості. Вартість товару суспільна — вартість виробництва, що відображає затрати праці на виготовлення товару в цілому по країні. Оскільки на ринок поступає маса товарів, створених в різних умовах /а для споживача має значення лише корисність продукту, незалежно від того, де він виготовлений/, то виникає потреба у встановленні єдиної, загальної'для всіх товарів /суспільної/ вартості, що знаходиться в єдності з його споживчою вартістю. Такою вартістю і є середньогалузева вартість, що визначається за формулою: ? \№ІМі де Щ —індивідуальна вартість товару, ? N1* — індивідуальна кількість продукції, п — кількість виробників у галузі.
|