Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Відтворення прирбдних ресурсів відрахування складають амортизаційний фонд, що використовується г. відновлення основних фондів. Відновлення основних фондів в розмірах амортизаційного фонду є простим В о.ф. Процес нарощування основних фондів в натурально-речовій і вартісній формі, в результаті якого вони відновлюються у всезростаючих розмірах, є розширеним В.о ф. Здійснюється шляхом заміни засобів праці, модернізації, реконструкції'! нового будівництва. Динамікою процесу відтворення основних фондів значною мірою визначається динамізм найважливіших економічних показників. Відтворення природних ресурсів — відновлення ресурсів природи в процесів господарського використання. Розрізняють невідтворювані, частково відтворювані й невичерпні ресурси. Відчуження — результативність діяльності людей, трудових та інших колективів на основі переважно зовнішніх, часто примусових спонукань, а не глибинних внутрішніх мотивів і переконань. В. спричиняється трьома основними фупами факторів: відокремленням власності на засоби виробництва, особливо на створюваний продукт, від праці, що зумовлюється виробничими відносинами в суспільстві; змістом праці, що залежить від рівня розвитку матеріально-речової структури продуктивних сил; політичною системою, що визначає ступТнь залучення людини до реального вирішення суспільних проблем, у тому числі й економічних. Військово-промисловий комплекс — сукупність галузей народного господарства і державних інституцій, що забезпечують підтримання обороноздатності країни і, в разі необхідності, здійснюють захист суверенних прав народу від посягань зовнішньої агресії. В.-п.к. функціонує за рахунок доходів державного бюджету. З економічної точки зору витрати на В.-п.к. є чистими витратами суспільства, які негативно впливають на економічній прогрес. На території України залишилося близько 30% В.-п.к. колишнього СРСР. Тому одна з найважливіших проблем — приведення шляхом конверсії надмірно роздутого В.-п.к.до оптимальних /посильних для суспільства з точки зору фінансування/ розмірів. Вільна економічна зона — форма організації господарської діяльності на певній території тієї чи іншої країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності. На території В.е.з. діють пільгові податки, митні валютно-фінансові та інші умови діяльності як національних, так і іноземних суб'єктів пщриємництва. Метою створення В є. з є залучення іноземних інвестицій, освоєння і впровадження у виробництво прогресивних технологій, нарощення виробництва товарів на експорт і для потреб внутрішнього ринку, розвиток ринкової' інфраструктури, обмін передовим управлінським досвідом і тій. У міжнародній практиці нараховується понад 20 різновидів В.е.з. Вони можуть бути як комплексними, так і певного функціонального типу — транзитні, митні, експортні, банківські, туристські тощо. У світі налічується понад 800 В.е.з., на які припадає близько 8% загального світового торгового обороту. Особливістю В.е.з. у США є підвищення підприємцями ціни на товар при відсутності мит та інших оподаткувань. ла |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник