Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Внутрішнє фінансування Внутрішнє фінансування - використання засобів з прибутку самого підприємства. Розрізняють активне /відкрите/ самофінансування, яке можливе тоді, коли балансовий прибуток залишається у розпорядженні підприємства, тобто збільшується власний капітал у вигляді платіжних засобів або вимог по відкритому рахунку; неактивне /приховане/ самофінансування, яке можливе внаслідок заниженої оцінки майна або занижених відрахувань у резервний фонд, що у відповідності з критеріями балансового права не відображене у балансі або приховане в пасивних позиціях, а фактично зменшує податки і на розподілену частину прибутку. В ф. має ряд переваг 1/ за рахунок додаткового власного капіталу підвищуються надійність і кредитоспроможність підприємства; 2/ створення і ріст власного капіталу відбувається прогресивно; виключаються витрати по фінансуванню; 3/ з'являється можливість дострокового повернення зовнішнього капіталу і зменшення витрат на виплату процентів по ньому; 4/ підприємство стає більш незалежним від зовнішнього капіталу, 5/ полегшується процес прийняття рішення щодо подальшого розвитку за рахунок додаткових інвестицій. У сфері фінансування промисловості самофінансування відіграє дуже важливу роль, оскільки залежить від розмірів валового прибутку, виплат процентів за позичений капітал, податків за прибуток, дивідендів та ін. Основними недоліками самофінансування є можливість приховування фактичної рентабельності і покриття збитків та можливість виявлення в акціонерів недовіри до керівництва підприємства і суперечок з ними щодо розмірів дивідендів. Водний кадастр - зведення систематизованих відомостей про водні ресурси країни. Використовується для оцінки водних ресурсів з метою поліпшення їх використання. Галузь з незмінними витратами - галузь національного господарства, що використовує неспеціалізовані, широко застосовувані в економіці ресурси, нарощування пропозиції яких не є проблематичним. Через це питома вага галузі в загальному обсязі споживання даного виду ресурсів залишається відносно незначною. Тобто збільшення /зменшення/ споживання галуззю ресурсів через нарощування /скорочення/ обсягів виробництва фактично не впливає на ціну ресурсів, отже, і на витрати виробництва. Це, у свою чергу, залишає незмінними ціни на товари, що виробляються галуззю протягом тривалого часу, за який фірми здатні пристосуватися до зміни споживчого попиту - демонтувати /наростити/ обладнання, реконструювати виробництво, покинути або прийти в галузь і т.ін. Отже, в Пз н.в. фактор „ціна ресурсів" протягом тривалого часу не впливає на ціни товарів, що виробляються. Г. з н.в. - явище унікальне . Такими можна розглядати галузі /підгалузі/ обробної промисловості на стадії їх виникнення і становлення. В процесі подальшого розширення вони, як правило, починають впливати на співвідношення попиту і пропозиції, а отже й на зміну цін на ресурси, через що й стають галузями із зростаючими витратами. Галузь із зростаючими витратами - галузь національного господарства, що використовує вузькоспеціалізовані ресурси, пропозицію яких при |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник