Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності розкривається в його основних принципах. Це, по-перше, самоокупність, або заміщення витрат за рахунок власних доходів від реалізації товарів І послуг. По-друге, рентабельність або доходність всіх ланок.пщприємства /цехів, бригад тощо/, тобто перевищення доходів над їх витратами По-третє, матеріальна зацікавленість трудових колективе і окремих працівників у результатах діяльності, насамперед отриманні доходу. По-четверте, матеріальна відповідальність колективу за незадовільну роботу, невиконання договірних зобов'язань тощо. Найважливішим принципом Г р. є самофінансування. Воно означає здійснення підприємством розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку, без бюджетних асигнувань. Джерелами самофінансування є також амортизаційні відрахування, банківські кредити. Госпрозрахункові відносини повинні поширюватись на взаємовідносини між підприємствами і вищестоящими органами /міністерствами, державою в цілому/. Вони здійснюються через державні замовлення, контракти, ставки банківського . проценту. Це означає, що при існуючих в Україні адміністративних методах . управління економікою вищестоящі органи повинні нести матеріальну відповідальність перед колективами підприємств за виконання договірних зобов'язань, за непродумані рішення тощо. Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності метод господарювання підприємств, об'єднань та організацій у зовнішньоекономічній сфері. Базується на співставленні витрат і результатів, валютної самоокупності, самофінансування і матеріальній ", відповідальності за контрактами. Відповідно до цих принципів підприємства оплачують поставлену їм продукцію за зовнішньоекономічними цінами, тобто цінами, за якими товари були б продані або придбані на зовнішньому ринку. Вони перераховуються у національну валюту за відповідними валютними курсами або коефіцієнтами, які відображають к реальну купівельну спроможність. Підприємства /об єднання/ і організації, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, повинні стримувати прибуток, з якого частина йде у валютну скарбницю держави, а частина для виробничих і соціальних потреб колективу. Госпрозрахунковий дохід - найважливіший елемент новоствореної вартості в умовах економічної'самостійності підприємств, які працюють на основі принципу самофінансування та інших принципів господарського розрахунку. В Гд. входить фонд заробітної* плати та частина прибутку, яка залишається після сплати податків і процентів за кредит, а також штрафів, пені, неустойок. Іншими словами, Г д. складається із так званого чистого прибутку підприємства та фонду заробітної плати. Частину його підприємства направляють на розширення та технічну реконструкцію виробництва, підготовку та перепідготовку кадрів соціальні потреби колективу, преміювання, на охорону праці, доброчинні фонди тощо. В Україні з чистого прибутку формуються фонд розвитку виробництва, науки й техніки, фонд соціального розвитку колективу; фонд матеріального заохочення. Кошти з фонду розвитку виробництва повинні спрямовуватись на технічне переоснащення виробництва, наукові й дослідно- , конструкторські розробки, перепідготовку кадрів, освоєння нових видів як
|