Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Грошовий ринок населення і підприємств облігації, розраховуючись грошима, то збільшує тим самим грошову масу. Продаючи облігації, центральний банк грошову масу зменшує. На пропозицію грошей впливає і динаміка руху валюти за кордон та з-за кордону. У випадку, коли приплив валюти перевищує її відтік з країни, кількість грошей зростає. І навпаки. Попит на гроші зумовлюється двома головними факторами. Одним з них є потреба в грошах для ведення господарської діяльності, розрахунків населення за товари і послуги. Це так званий попит на гроші для угод. Він завжди прямо пропорційний номінальному ВНП і обернено - кількості оборотів грошової одиниці за рік /О/. Попит на гроші для угод = В>УН . Отже, на цей різновид попиту впливають зміна обсягів виробництва і цін, швидкість обороту грошей. Другим з основних факторів формування попиту на гроші є бажання людей, підприємств утримувати набуті в процесі життєдіяльності активи у формі цінних паперів /облігацій, акцій, сертифікатів тощо/ чи у формі грошей. Останнє породжує попит на гроші з боку активів. Отже, величина цього попиту залежить від форми утримування активів, якій надається перевага. Зберігання активів у формі цінних паперів, довгострокових вкладів забезпечує їх власнику доходи у формі процента. Але власник одночасно втрачає «свободу маневру"- /можливість у будь-який час купити потрібний товар, одержати необхідну послугу, використати можливість, що несподівано виникла, уникнути непередбачених ускладнень і т.ін. / через зниження ріцня ліквідності активів. Зберігання активів у формі грошей забезпечує вищий рівень ліквідності. Але власник активів позбавляється можливості одержувати процент, або останній суттєво зменшується. Таким чином, власник несе прямі матеріальні затрати від утримування активів у високоліквідній формі. Зрозуміло, що із зростанням таких втрат схильність людей зберігати гроші зменшуватиметься. І навпаки, якщо через зниження процента витрати володіння грошима стануть невеликими, люди все більше прагнутимуть зберігати заощадження у грошах. У цьому зв'язку попит на гроші підвищується. Отже: 1/ попит на гроші знаходиться в оберненій залежності від рівня процента; 2/ купівля цінних паперів— це можливість одержувати процент; 3/ купівля грошей є. купівля високої ліквідності. І платою за таке придбання є втрата процента. Показуючи, чого варте придбання високої ліквідності, процент, таким чином, являє собою ціну грошей на Г.р. Ціну грошей на такому ринку не ототожнюють з ціною грошей /еквівалентну обміну і засобові платежу/. Перша є ціною втрат при зберіганні заощаджень у грошах, її ще інтерпретують як ціну кредиту. Ціна грошей як грошей - це справжня ціна грошей, яка визначається 'їх купівельною спроможністю. Незважаючи на зазначений „недолік*, ціна грошей на Г.р. у своїй частині /частково таку функцію виконує центральний банк/ забезпечує рівновагу попиту і пропозиції, що є надзвичайно важливо, оскільки як надлишок, так і нестача грошей можуть перешкоджати розвитку виробництва і обміну, викликати кризові явища. Різниця лише в тому, що надлишок робить це через інфляційні процеси /Див.Гіперінфляція/, а нестача грошей - через відсутність у необхідній кількості платіжних 63 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати За ред. проф. С. В. Мочерного. Економічний словник-довідник