Економіка вченому В.І.Вернадському, який запровадив у науковий обіг поняття „ноосфера". Предметом Б є екосистеми, *іх продуктивність; потоки енергії' в екосистемі, біологічні ритми та біосфера в цілому. В сучасній науці поняття Б не обмежується тільки біологічними значеннями. Стосовно людини біологічна сторона цього поняття розглядається в єдності з технічними, економічними та соціальними сторонами життя суспільства. В сучасних умовах розширюється не тільки склад природних ресурсів, що залучаються в економічну діяльність, але й загальний обсяг промислових та інших відходів, що викидаються у природне середовище. Тому потрібні значні кошти для здійснення природозахисних захрдів проти забруднення оточуючого середовища та прискореного відтворення природних ресурсів. Головний шлях розв'язання проблем Б — повний перехід промислового та сільськогосподарського виробництва на безвідходну технологію та замкнуті цикли природокористування, які виключають викид шкідливих речовин і відходів в навколишнє середовище. Вивчення і застосування законів Е. має надзвичайно велике значення для розвитку суспільства. Єколого-економічна ефективність - відношення сумарних економіч-них та екологічних витрат до інтегрального еколого-економічного ефекту. Еколого-економічний ефект - алгебраїчна сума традиційного економічного /як правило, позитивного/ та екологічного /як позитивного, так і негативного/ ефектів у матеріальному вирс&ництві і невиробничій сфері, які досягаються, як правило, з різним лагом /проміжком часу/, лише в окремих випадках - одночасно. Економетрика (відгрец. теігоп — міра)— наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р.фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи Інші господарські явища та процеси. Е. — одне з відгалужень комплексу наукових дисциплін, об'єднаних поняттям — „економіко-математичні методи". ЇЇ головним завданням є перевірка економічних теорій на фактичному матеріалі за допомогою методів математичної статистики. Е. претендує на те, щоб виміряти у господарській діяльності величину, інтенсивність та кореляцію процесів і явищ. Економетрики вважають, що економічна теорія повинна розвиватись на підставі математики та статистики, що дозволяє узгоджувати теоретичні розробки з емпіричними даними і шляхом екстраполяції передбачати хід економічних подій. В процесі розвитку Е. від неГ поступово відокремились дослідження операцій, лінійне програмування; теорія графів, теорія гри, теорія управлінських рішень та інші розділи економічної науки. Економіка (вщгрец. оікопотіа — керування домашнім господарством)— найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну І споживання результатів людської діяльності, а також їх ефективного використання. Е. розглядається у кількох значеннях: 1) сукупність виробничих відносин, що визначаються характером власності на засоби 81
|