економічнсїсистеми (вт.ч/и оіфемихелииентівтои^), нрушійною силою. Тому економічна наука повинна розкривати таю суперечності, показувати к взаємодію. Виходячи з цього, визначення сугносптого чи іншого економічного явища і процесу через категорію суперечносте найглибшим, воно охоплює ядро сутності, сутність другого, третього і т.д. порядку. Тому другою функцією Е.с. є вираження Істини і суті речей, ' явищ, процесів. У цій функції'конкретизовано гносеологічний аспект (зточки зорутеори пізнання) Е.с. По-третє, суперечністьєформою» зв'язків і відносин між протилежними сторонами, властивостямиг тенденціями тощо. Виникнення Е.с. зумовлене наявнютюзагальних зв'язків, залежностей і обумовленостей всередині економічноГсистеми,' взаємодією різних сторін, властивостей, тенденцій, якостей Тощо у межах суперечностей. Взаємодія протилежнихсторін характеризується *& взаємопроникненням, взаємозумовленістю, взаємозапереченням. Від суті кожнсіїіз сторін суперечності, "«'структури, характеру взаємозв'язку окремих елементів залежать відносини між протилежними сторонами, їх взасмнаборотьбаівзаємодія. По-четверте, рух внутрішніх ' суперечностей шляхом взаємодії протилежних сторін можливий лиіие у тому випадку,4соли вони існують одночасно, а кожна супереОнїсть містить у собі (а не поряд) власне заперечення, коли Це сторони однієї суті. По-п'яте» кожна Ес. проходить у своєму розвитку ряд послідовних етапів: тотожність, відмінність, протилежність, конфлікті ступінь розв'язання даної суперечності, перехід у вищу форму свого руху. На кожному етапі якісно змінюється характер взаємодії протилежних сторін. Найшвидше розвиток економічноГсистеми здиснюється на перших трьох щаблях {тобтоу фазах тотожності, відмінності і протилежності), на! останніх двох він значно послаблюється. Е.с. в УкраУ кінця 80-х -1 середини 90-х рр. знаходиться у фазі конфлікту, де виражені суперечності між виробництвом і надмірно малим платоспроможним попитом (останній гальмує виробництво продукції), між потребами розвитку продуктивних сил і недостатнім рівнем роздержавлення і приватизації економіки тощо. По-июсте, протилежні сторони, властивості, тенденціїЕ.с, вступаютьу відносини між собою у процесі руху. Рух суперечності здійснюється насампередурезультаті активності заперечувальноТ, революційна сторони.Такими сторонами у названих вище Е.с. є платоспроможний попит, роздержавлення І приватизація. З точки зору процесу суспільного відтворення, найважливішу роль у розвитку економічноГсистеми відіграють суперечності у сфері безпосереднього виробництва, між виробництвом та іншими сферами (розподілом, обміном і споживанням). Зокрема, американський ' економіст Й.Шумлетер вважає, що вирішальну роль в еволюції . економічноГсистеми відіграють суперечності у підприємницькій діяльності. Відповідно до структури економічна системи можна виділити чотири відносно відокремлених типи Е.с Л1) у межах продуктивних сил (наприклад, суперечать між високим рівнем розвитку техніки і недостатнім рівнем освіти і кваліфікації робочої'сили); 2) у рамках техніко-економічних відносин (між досягнутим рївнемн
|