lexp territorial ~ територіальна експансія ~ of armaments накопичення зброї; збільшення запасів зброї - in cultural exchanges розвиток культурного обміну - of the currency розширення грошового обігу escalation of the ideological ~ посилення/ поширення ідеологічної експансії expansionism n 1. експансіонізм; 2. експансія policy of - експансіоністська політика to contain - стримувати експансіонізм/ експансію to counter ~ протидіяти експансіонізмові expansionist n експансіоніст, прихильник експансії expansionist adj експансіоністський expansive adj 1. здатний розширюватися; 2. широкий, просторий, великий; 3. розширювальний; 4. експансіоністський ~ interpretation широке тлумачення ex-parte adj лат. юр. односторонній, що виходить від однієї сторони (без відома другої - про заяву, клопотання тощо) expatriate adj що відмовився від батьківщини; що покинув батьківщину; що емігрував expatriate v 1. позбавляти громадянства; 2. виганяти з батьківщини; 3. звич. to ~ oneself а) емігрувати; б) відмовлятися від громадянства expatriate n експатріант; людина, яка покинула батьківщину; емігрант expatriation n 1. експатріація; позбавлення громадянства; 2. вигнання з батьківщини, висилка за кордон; 3. еміграція, виїзд 203 ехр) з рідної країни; 4. відмова від громадянства; 5. відмова від присяги на вірність right of ~ право експатріації expectant adj 1. очікувальний, вичікувальний; який чекає; 2. який розраховує/ сподівається, який тішить себе надією ~ heir гаданий/ передбачуваний спадкоємець - policy вичікувальна політика, політика вичікування expectant n 1. гаданий спадкоємець; 2. гаданий кандидат/ претендент (на посаду тощо) expectation n чекання, очікування to answer ~s виправдовувати надії/ сподівання to come up to ~s виправдовувати надії/ сподівання to live up to ~s виправдовувати надії/ сподівання to meet ~s виправдовувати надії/ сподівання expedience n вигідність; слушність; раціональність; доречність; своєчасність; 2. доцільність; 3. практичні міркування, вимоги моменту; вимога часу; 3. безпринципність; опортунізм expedient n 1. засіб досягнення мети; 2. прийом; виверт, хитрощі diplomatic ~ against smbd. дипломатичний засіб проти когось expedient adj 1. доцільний; 2. вигідний, раціональний, підхожий, доречний; 3. що відповідає вимогам часу; слушний (крок тощо); 4. терміновий, невідкладний expedite adj 1. вільний, безперешкодний; легкий, необтяжений; 2. швидкий, терміновий; 3. зручний expedite v 1. прискорювати; 2. швидко виконувати; 3. відправляти (війська тощо); посилати (зброю тощо)
|