(aut 49 aut) consular ~|ies консульські посадові особи/ представники decision-making ~ директивний орган diplomatic ~|ies дипломатичні посадові особи/ представники ecclesiastical ~|ies церковні власті executive - виконавча влада an exercise of the sovereign здійснення прерогатив державної влади exclusive - виняткові повноваження government ~|ies урядові органи governmental - державна влада interim ~ тимчасова влада local ~|ies місцева влада military - of the armed forces військова влада national ~|ies національні органи official ~|ies офіційні представники sovereign - прерогативи державної влади state - державна влада statutory ~ влада, встановлена законом supreme ~ верховна влада transitional - влада на час перехідного періоду - for a statement підстави для заяви - making the request орган, що робить запит - to enter into treaty повноваження на заключення договору the - of Parliament влада/ повноваження Парламенту ultimate - over peace-keeping operations максимальні повноваження у відношенні операцій з підтримки миру defect of - відсутність повноважень man set in - особа, що має владу to act on smbd.'s ~ діяти на підставі отриманих повноважень to act with the ~ of the law діяти на основі закону to apply to the ~|ies звернутися до влади to be vested with the necessary ~ бути наділеним необхідними повноваженнями to challenge the - of the experts ставити під сумнів компетенцію експертів to exercise - застосовувати вла- ДУ to give - for an act (to do smth.) (на)давати повноваження на що- небудь/ зробити що-небудь to have an - мати владу to have - with/ over smbd. мати авторитет у когось to invoke smbd.'s ~ посилатися на авторитет когось to know smth. on good дізнатися про щось з достовірного джерела to personify - втілювати владу to quote one's ~|ies посилатися на авторитетні джерела to receive - (for an act/ to do smth) отримувати повноваження (на щось) to transmit the necessary ~ for the issue of the visa передати необхідні вказівки для видачі візи by - of law в силу закону on the - of papers за повідомленнями преси authorization n 1. повноваження; 2. дозвіл, санкція prior written ~ попередня письмова згода authoriz|e v 1. дозволяти, санкціонувати; 2. уповноважувати act ~|ing warfare акт, який санкціонує військові дії
|