КОЕФІЦІЄНТ зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, зате, постановою Правління НБУ від 21.11.97 № 388; Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, зате, постановою Правління НБУ від 30.12.97 № 466). КОД ВИПУСКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ — реєстраційний літерно-знаковий код, за допомогою якого ідентифікується зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуск цінних паперів певного емітента (Положення про депозитарну діяльність, зате, рішенням ДКЦПФР від 26.05.98 № 61). КОДИФИКАЦІЯ (лат. codificatio) — систематизація, упорядкування інформаційних, обліково-статистичних матеріалів, цінних паперів та інших документів за допомогою їх кодування. КОЕФІЦІЄНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ХЕДЖУВАННЯ — частка від ділення відповідно справедливої вартості чи грошових потоків об'єкта хеджування на справедливу вартість або грошовий потік від інструмента хеджування (П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", зате, наказом МФУ від 30.11.2001 №559). КОЕФІЦІЄНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЛАСНИМИ КОШТАМИ — коефіцієнт, який розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей: "Розрахунки з учасниками", "Резерви наступних витрат і платежів", "Доходи майбутніх періодів", "Реструктуризова- ний борг") і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості на- 131
|