Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВЕКСЕЛЬ вексель — цінний папір, який свідчить про грошове зобов'язання боржника (векселедавця), за яким потрібно сплатити у встановлений строк і в певному порядку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, зате, постановою Правління НБУ від 14.04.98 № 141); вексель — безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг (Положення про операції банків з векселями, зате, постановою Правління НБУ від 28.05.99 № 258); вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (Наказ МФУ "Про впровадження обігу казначейських векселів" від 09.12.97 № 269; Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, зате, постановою Правління НБУ від 30.12.97 № 466); вексель — простий вексель, що видається особою, на яку розповсюджується дія цього Порядку, на суму податку на додану вартість та на суму акцизного збору, які підлягають сплаті до бюджету за результатами здійснених протягом звітного періоду операцій з продажу мазуту та світлих нафтопродуктів (Тимчасовий порядку сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності України, які здійснюють реалізацію нафтопродуктів вітчизняного виробництва на території України, зате, наказом ДПАУ від 24.07.99 № 389); вексель — простий вексель, що видається суб'єктом підприємницької діяльності у сплату ввізного (вивізного) мита, податків і зборів, що справляються при ввезенні (вивезенні) давальницької сировини іноземним (українським) замовником на митну територію (з мит- 35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Ковальчук А. Т. Фінансовий словник.