ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ во доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях (Положення НБУ "Про операції банків з векселями" від 28.05.99 № 258). ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ ВЕКСЕЛЬ — вексель, в якому зазначено особливе місце платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем (Положення НБУ "Про операції банків з векселями" від 28.05.99 № 258). ДОМІЦИЛЯЦІЙНА ФОРМУЛА — зазначення на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем (Положення НБУ "Про операції банків з векселями" від 28.05.99 № 258). ДОМІЦИЛЯЦІЯ — призначення за векселем особливого місця платежу, відмінного від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. При складанні векселя векселедавець може зазначити не тільки особливе місце платежу, але й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то це означає, що її може визначити трасат при акцепті. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції (Положення НБУ "Про операції банків з векселями1* від 28.05.99 № 258). ДОМІЦІЛЬ (від лат. domicilium — місцеперебування, місце проживання) — місце, у якому має бути оплачений вексель або внесені податки, якщо платник живе в іншому місці. 84
|