Основи ораторського мистецтва Тільки німці поводяться із своїми дієсловами такою мірою нешаноб- ливо. Отже, залишається тільки дізнатись, що потрібно цьому німцеві, який пише на богемському папері й бажає сховати своє обличчя за маскою... Картка 5 Це був гарний, з чималою головкою, дебелий ціпок - з тих, що відомі під назвою «ломака». Під головкою ціпок охоплювало срібне кільце завширшки майже в дюйм. На ньому було вигравірувано: «Джей- мсові Мортімеру, Ч. К. X. Т., від його друзів по ЧКЛ» і рік «1884». З такими ціпками-палицями - показними, масивними й надійними мали зазвичай ходити старомодні домашні лікарі. - Ну, Уотсоне, що ви про нього думаєте? Холмс сидів до мене спиною і не міг мене бачити. - А звідки ви знаєте, що саме я роблю? Можна подумати, ніби у вас на потилиці є очі. - Ну, в усякому разі я маю перед собою добре начищений срібний кавник, - відповів він. - І все ж таки, Уотсоне, що ви думаєте про ціпок нашого відвідувача? Оскільки нам не пощастило зустрітися з ним і ми не знаємо, з чим він до нас приходив, цей випадковий сувенір нам дуже придасться. Ну, що ви скажете про того чоловіка, оглянувши його ціпок? - Мені здається, - почав я, наслідуючи, скільки міг, метод свого товариша, - цей доктор Мортімер - процвітаючий, середнього віку лікар, до того ж він людина шанована: адже цей подарунок - знак поцінування тих, хто його знає. - Добре! - мовив Холмс. - Навіть чудово! - Я також схиляюся до думки, що він, очевидно, лікар сільський і йому доводиться, відвідуючи хворих, багато ходити пішки. - А це чому? - Тому що ціпок, колись дуже гарний, тепер страшенно подряпаний, його просто важко уявити в руках міського лікаря. Товстий залізний наконечник геть стерся, а це означає, що доктор Мортімер сходив безліч доріг. - Цілком логічно! - похвалив Холмс. - Потім знову ж «від друзів по ЧКЛ». Мені уявляється, вони мають стосунок до мисливства, літери «КЛ» - це якийсь місцевий мисливський клуб, його членам він, можливо, надавав лікарську допомогу, а вони, в свою чергу, зробили йому маленький подарунок. - Ви, Уотсоне, справді перевершили самі себе, - сказав Холмс, відсовуючись від стола і закурюючи сигару, 105
|