Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Складання конспекту лекції І ється, нам належить тіло іншої людини, а відтак і сама людина, або з тієї причини, що, володіючи тілом-людиною, ми виключаємо інших з простору цього володіння і засобом такого виключення або збіднення інших отримуємо втіху володаря. Більше того, навіть альтруїстична поведінка при певному зусиллі може витлумачуватися таким чином: якщо ми робимо добро іншим людям, то тільки для того, щоб контролювати їхнє життя, отже, здобувати над ними часткову владу, навіть якщо ми несвідомі цієї прихованої мотивації. Таким чином, усе в житті зводиться до пошуку влади, нічого іншого не існує, решта самоомана. Такі теорії, задумані як викривальні, здаються вірогідними, проте пояснюють вони мало що. Кожна теорія, яка пояснює всі типи поведінки людини якимсь одним мотивом або цілість суспільного життя одним видом енергії, може відстояти своє право на існування, але саме це й підтверджує, що всі ці теорії непридатні, що вони є всього- I на-всього філософськими конструкціями. Невже ми краще розумітимемо суть справи, якщо, наприклад, скажемо, що, незважаючи на те, чи людина жертвує собою задля свого ближнього, чи, навпаки, мучить його, її мотивації однакові, отже, немає правоможних понять, за допомогою яких ми б могли оцінювати подібні речі чи, навпаки, розрізняти їх з огляду на те, про що вони свідчать, бо свідчать вони завжди про те саме (одначе ця теорія підійде тим, хто охоче скаже собі: мене не повинно мучити сумління з приводу моїх негідних вчинків, бо всі люди однакові). Подібну розумову спокусу ми знаходимо в тих течіях християнської думки - сьогодні вони рідкісні, колись були дуже могутніми, - згідно з якими прийнято вважати: хоч би що ми не робили, ми завжди робимо зло, якщо нам бракує божественної спонуки, якщо ж таку спонуку ми маємо, то з необхідності творимо добро. З цього випливає також, що коли ми такої спонуки не маємо, то, незалежно від того, чи допомагаємо ми ближнім, чи піддаємо їх тортурам, ми приречені потрапити до пекла так само, як потрапили туди всі, навіть найшляхетніші, погани. У подібних теоріях завжди шукають універсального ключика, який би відкривав усі двері і все пояснював. Одначе такого ключика немає, культура зростає через різноманіття, через появу нових потреб та автономізацію давніх. І хай теорія, згідно з якою в нас немає нічого, окрім жадоби влади, наївна, бо мало що пояснює, проте ніхто не заперечуватиме того факту, що влада - цінність, якої ми прагнемо особливо. Найчастіше, говорячи про владу, ми вкладаємо в це поняття зміст вужчий за той, про який уже йшлося, а саме про владу, сенс якої полягає в тому, щоб мати засоби, за допомогою яких ми можемо впливати - шляхом 132 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.